м. Київ,
проспект Берестейський, 53
Бізнес-центр Avenue-53

Показати на мапі
4.9 Рейтинг в Google
на основі 264 відгуків

Рейтинг в Google

на основі 264 відгуків

Viber Telegram Whatsapp

Для запису на консультацію пишіть у Telegram/WhatsApp

Altexa

+38 (098)-829-01-01

Адвокат
з поділу майна
подружжя у Києві

Поділимо спільно нажите майно у нотаріуса або через суд — під час розлучення, після нього або якщо ви жили разом без реєстрації шлюбу.
Беремо справи, лише якщо бачимо шанси на успіх

Відповімо за 30 хвилин у робочий час · Консультація від 3 000 грн · Онлайн по всій Україні та з-за кордону

20+років практики в сімейних справах
500+справ про поділ майна
Адвокат з поділу майна подружжя Тетяна Романцова, АО «АЛТЕКСА», Київ
Тетяна РоманцоваКеруюча партнерка АО «АЛТЕКСА»
юрист з 2003 року, адвокат з 2007 року

Допоможемо поділити майно, набуте за час шлюбу, та врегулювати зобов’язання за спільними кредитами й позиками:

  • Нерухомістьбудинки, квартири, земельні ділянки, нежитлові приміщення
  • Транспортні засобиавтомобілі, мототехніка
  • Бізнесчастки в компаніях і доходи від підприємницької діяльності
  • Грошідепозити та кошти на банківських рахунках

Супроводжуємо поділ у нотаріуса або через суд — під час розлучення, після нього, а також якщо ви проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Наш сімейний адвокат у Києві веде справи по всій Україні, з українцями за кордоном працюємо дистанційно.

  • 01Фіксований розмір гонорару на кожному етапі роботи адвоката
  • 02Оцінимо перспективи справи і судові витрати на консультації
  • 03Захистимо майно арештом ще до початку судового процесу
  • 04Ведемо справу без вашої присутності в суді, якщо ви перебуваєте за кордоном

Що потрібно поділити?

Оберіть спільне майно — адвокат урахує це на консультації.

Майно
Написати в месенджері

Оберіть Telegram, WhatsApp або Viber

Запис на консультацію телефоном

Заявку прийнято. Адвокат напише вам протягом 30 хвилин у робочий час.

Зберігаємо адвокатську таємницю
з першого звернення.

Зміст
  1. Коли потрібен адвокат
  2. Наша практика
  3. Відгуки
  4. Перспектива справи
  5. Послуги
  6. Вартість
  7. Оплата послуг
  8. Порядок поділу
  9. Коротко: інфографіка
  10. Способи поділу
  11. Що ділиться
  12. Частки
  13. Строки
  14. Документи
  15. Зразки позовів
  16. Якщо майно приховують
  17. Якщо ви за кордоном
  18. Адвокат
  19. Посібник
  20. Позиції Верховного Суду
  21. Як ми працюємо
  22. Питання — відповіді

Коли потрібна допомога адвоката з поділу майна подружжя

Оберіть свою ситуацію — відкриється розділ, де розібрано можливі варіанти її вирішення.

  1. Просимо суд заборонити продаж і переоформлення майна до ухвалення рішення, шукаємо приховане майно в реєстрах і за допомогою адвокатських запитів, оскаржуємо правочини, укладені без згоди другого з подружжя.

    Арешт і оскарження правочинів →
  2. Квартиру в іпотеці ділимо навпіл: кожен із подружжя отримує свою частку, іпотека на ній зберігається. Кредит, узятий в інтересах сім’ї, теж ділиться між подружжям порівну. Якщо після розлучення платежі вносить один із вас, ми стягуємо з іншого половину сплаченого.

    Поділ іпотечного житла та боргів →
  3. Майно ФОП, придбане в шлюбі, — спільне. Щодо внеску до статутного капіталу ТОВ зазвичай ідеться про компенсацію ринкової вартості на момент подання позову, стратегію обираємо з огляду на актуальну практику Верховного Суду.

    Поділ бізнесу →
  4. Приїжджати в Україну не потрібно. Договір з адвокатом підписуємо онлайн, позов подаємо через «Електронний суд», у засіданнях бере участь адвокат, а ви можете долучитися по відеозв’язку. Довіреність знадобиться лише в окремих випадках: її оформлюють у консула або в місцевого нотаріуса з апостилем.

    Як відбувається поділ дистанційно →
  5. Позовна давність рахується не з дати розлучення, а з моменту, коли ви дізналися про порушення свого права, тому право на поділ майна часто зберігається.

    Строки давності →
  6. Майно, набуте за час спільного проживання однією сім’єю, теж спільне. Спочатку доводимо факт спільного проживання: свідки, спільний побут, взаємні зобов’язання, спільні покупки.

    «Цивільний шлюб» →
  7. Частку того з батьків, з ким проживають діти, суд може збільшити, якщо інший із батьків ухиляється від утримання дітей і сплати аліментів (СК ст. 70).

    Частки →
  8. Квартира, придбана в шлюбі, ділиться, навіть якщо оформлена на одного з подружжя. Подарунок, спадщина та приватизоване житло — особиста власність.

    Що ділиться →

Наша практика у справах
про поділ майна подружжя

Постанова Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі про поділ майна подружжяПостанова суду

Квартира в Києві та Porsche за кордоном: як ми домоглися поділу майна в апеляції

Ситуація
Подружжя жило за кордоном, а поділити треба було квартиру в Києві та Porsche, купений в іншій країні. Суд першої інстанції розірвав шлюб, але в поділі майна відмовив.
Що зробили
Оскаржили відмову й обґрунтували поділ автомобіля, придбаного за межами України. Справу вели дистанційно — клієнт не брав участі в засіданнях.

Апеляційний суд поділив майно: автомобіль — клієнту, квартиру — дружині, стягнуто 18 727,58 грн судового збору

Читати кейс повністю

Ситуація клієнта

Подружжя жило за кордоном, але частина їхнього спільного майна залишалася в Україні. Коли постало питання про розлучення, треба було визначити долю двох великих активів: квартири в Києві та автомобіля Porsche, придбаного за кордоном під час шлюбу.

Клієнт звернувся до АО «Алтекса», щоб розірвати шлюб і поділити майно. Усю роботу організували дистанційно: обговорювали позицію, готували документи й погоджували подальші дії без особистих зустрічей.

Справа пройшла дві судові інстанції. Перша розірвала шлюб, але відмовила в поділі майна. Домогтися рішення щодо майнового питання вдалося в апеляції.

Що ми зробили для клієнта

Ми підготували й подали до Шевченківського районного суду м. Києва позов, об’єднавши вимоги про розірвання шлюбу та поділ спільного майна.

Уже на початковому етапі виникла перешкода: суд порушив питання про окремий розгляд цих вимог. Ми обґрунтували можливість вирішити їх в одному провадженні, і справу продовжили розглядати разом.

Проте основна складність виникла пізніше. Суд з власної ініціативи запросив відомості про доходи подружжя в податкових органах. Відсутність підтверджених офіційних доходів стала одним із питань, на яких суд зосередився під час оцінки підстав для поділу майна.

У результаті шлюб було розірвано, а в поділі квартири та автомобіля суд відмовив. Для клієнта це означало, що майнове питання, заради якого він також звертався по допомогу, залишалося невирішеним.

Ми оскаржили рішення в цій частині.

В апеляційній скарзі адвокат Романцова Тетяна Володимирівна оскаржила підстави відмови та обґрунтувала можливість поділу автомобіля, придбаного за межами України, у межах цієї справи.

Окрему увагу приділили іноземним документам на автомобіль і їх належному оформленню для подання українському суду. Важливо було обґрунтувати як належність майна подружжю, так і можливість його поділу з урахуванням іноземного елемента.

Результат нашої роботи

Апеляційний суд задовольнив вимоги про поділ майна:

  • квартиру в Києві виділено дружині;
  • автомобіль Porsche, придбаний за кордоном, — нашому клієнту.

У результаті судового розгляду було вирішено обидва питання, з якими звернувся клієнт: шлюб розірвано та визначено, яке майно отримує кожен із подружжя.

Клієнт не брав участі в судових засіданнях. Підготовку документів і представництво у двох інстанціях забезпечував адвокат, а клієнт отримував інформацію про хід справи та ухвалені рішення.

Майно перебувало в різних країнах, а перша інстанція відмовила в його поділі. Проте послідовне оскарження дало змогу домогтися результату й завершити розгляд майнового питання без особистої участі клієнта в суді.

Постанова від 11.09.2025
Переглянути в реєстрі
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року — перша сторінкаРішення суду

Три квартири після розлучення: як ми захистили дошлюбне майно клієнта

Ситуація
Колишня дружина вимагала поділити три квартири та два автомобілі, зокрема квартиру, куплену клієнтом до шлюбу: стверджувала, що вони жили однією сім’єю ще за сім років до весілля.
Що зробили
Спростували доводи про сімейне життя до шлюбу: свідки не підтвердили спільний побут і бюджет. Суд також зазначив, що позивачка обрала неправильний спосіб захисту.

Дошлюбна квартира залишилася в клієнта й не ввійшла до поділу; спільне майно поділили з урахуванням його позиції та інтересів дітей

Читати кейс повністю

Ситуація клієнта

Приблизно через рік після розлучення колишня дружина нашого клієнта подала позов про поділ трьох квартир у Києві та двох автомобілів.

Дві квартири й автомобілі були придбані в шлюбі — проти їх поділу клієнт не заперечував. Спір виник довкола третьої квартири, яку він придбав до одруження.

Колишня дружина стверджувала, що вони почали жити однією сім’єю за сім років до весілля. На цій підставі просила визнати дошлюбну квартиру спільним майном і передати її у власність їй.

Клієнт визнавав, що до шлюбу вони зустрічалися, але заперечував ведення спільного господарства й наполягав: квартиру придбав за особисті кошти.

Що ми зробили для клієнта

Ми побудували захист довкола обставин придбання квартири та доказів сімейного життя до весілля: спільного побуту, бюджету та взаємних обов’язків.

Під час допиту свідків з’ясувалося, що подруга позивачки знала про її постійне проживання з клієнтом зі слів самої позивачки. Мати клієнта підтвердила періодичні ночівлі, але заперечила постійне проживання й ведення спільного побуту. Суд визнав сукупність поданих доказів недостатньою для підтвердження сімейних відносин у спірний період.

Додатковою підставою для відмови став неправильно обраний спосіб захисту. Позивачка стверджувала, що оплатила половину квартири коштами, отриманими від матері. Суд зазначив, що таке обґрунтування потребувало іншого способу захисту передбачуваного права.

Водночас ми представили позицію клієнта щодо поділу спільного майна. В інтересах двох доньок він погодився залишити колишній дружині більшу квартиру, облаштовану для їхнього проживання, і не вимагав компенсації за отримання майна меншої вартості.

Результат нашої роботи

Суд відмовив у встановленні факту проживання однією сім’єю до реєстрації шлюбу та у визнанні дошлюбної квартири спільною сумісною власністю. У межах цієї справи квартира залишилася в клієнта й не була включена до поділу.

Спільне майно поділили з урахуванням позиції клієнта:

  • колишній дружині — двокімнатну квартиру та Volkswagen Caddy;
  • клієнту — однокімнатну квартиру та Nissan Leaf.

За згодою клієнта суд відступив від рівності часток: він отримав майно, вартість якого майже на 500 тисяч гривень менша за половину загальної вартості спільних активів.

Ми захистили дошлюбну квартиру клієнта й домоглися поділу спільного майна з урахуванням його пріоритетів та інтересів дітей.

Цей кейс показує: тривалі стосунки до весілля самі собою не дають права на майно партнера. Значення мають докази сімейного життя, обставини придбання майна та обраний спосіб захисту.

Рішення від 28.06.2023Переглянути в реєстрі
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року — перша сторінкаРішення суду

Колишній чоловік вимагав усю квартиру: як ми захистили права клієнтки в трьох судових інстанціях

Ситуація
Через десять років після розлучення колишній чоловік вимагав визнати квартиру, куплену в шлюбі й оформлену на нього, своєю особистою власністю. На доказ надав розписку про позику на 80 000 доларів.
Що зробили
Довели купівлю житла в інтересах сім’ї: договір із нотаріальною згодою дружини, реєстрація клієнтки у квартирі, народження сина. Розписка не підтвердила, що гроші витрачено на квартиру.

Суди трьох інстанцій, включно з Верховним Судом, відмовили колишньому чоловікові — квартира залишилася спільною сумісною власністю

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Майже через десять років після розлучення колишній чоловік нашої клієнтки вимагав визнати квартиру в Києві своєю особистою власністю.

Житло придбали під час шлюбу, але оформили на чоловіка. Після розлучення клієнтка продовжувала жити у квартирі разом з їхнім спільним сином.

Колишній чоловік стверджував, що на момент купівлі сімейні відносини вже припинилися, а квартиру він придбав за особисті кошти. На підтвердження надав розписку про позику на 80 000 доларів США.

Для клієнтки це означало ризик втратити права на спільно придбане житло. Нам належало спростувати підстави, за якими колишній чоловік намагався перетворити спільну квартиру на свою особисту власність.

Що ми зробили для клієнтки

Ми побудували захист на документах та обставинах придбання квартири. Оскільки житло купили в шлюбі, саме колишній чоловік мав довести підстави для визнання його особистою власністю.

Одним із ключових доказів став договір купівлі-продажу: у ньому прямо зазначено, що квартира набувається за згодою дружини, підпис якої на заяві посвідчено нотаріально.

Після купівлі клієнтка зареєструвалася у квартирі, а невдовзі в подружжя народився син. Ці обставини в сукупності підтверджували придбання житла в інтересах сім’ї та спростовували доводи чоловіка про припинення сімейних відносин до купівлі.

Ми також оспорили значення боргової розписки. Сама її наявність не підтверджувала, що квартира стала особистим майном чоловіка. Апеляційний суд окремо наголосив: зазначення мети позики ще не доводить, що отримані гроші справді витрачено на купівлю спірної квартири.

Посилання на рішення про розлучення також не допомогло позивачу: викладені в ньому відомості не підтвердили підстав для визнання квартири виключно його власністю.

Результат нашої роботи

Солом’янський районний суд м. Києва відмовив колишньому чоловікові в задоволенні позову. Київський апеляційний суд залишив рішення без змін.

2 квітня 2024 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу й підтвердив законність рішень попередніх інстанцій. Колишній чоловік не довів, що квартира, придбана в шлюбі в інтересах сім’ї, є його особистим майном.

Ми захистили майнові права клієнтки: квартира зберегла статус спільної сумісної власності. Оформлення житла на чоловіка й надана ним розписка не дали змоги позбавити її прав на сімейний актив.

Постанова ВС від 02.04.2024Переглянути в реєстрі
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 3 липня 2023 року — перша сторінкаРішення суду

Будинок оформлено на чоловіка: як ми захистили право клієнтки на половину будинку та землі в Києві

Ситуація
Будинок і земельну ділянку купили в шлюбі за спільні кошти, але зареєстрували лише на чоловіка. Домовитися про нотаріальний поділ не вдалося.
Що зробили
Подали позов про визнання будинку й ділянки спільною сумісною власністю та поділ порівну, не чекаючи завершення справи про розлучення. Суд розглянув справу за документами, без виклику сторін.

За клієнткою визнано право власності на ½ будинку та ½ земельної ділянки, стягнуто 6 809,07 грн судового збору

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Чоловік нашої клієнтки подав на розлучення. Окрім припинення шлюбу, треба було вирішити питання із сімейним житлом — будинком у Києві, де вона проживала разом із малолітнім сином.

Будинок і земельну ділянку придбали під час шлюбу за спільні кошти, але право власності зареєстрували лише на чоловіка. Клієнтка хотіла юридично закріпити свою частку, щоб питання про належність житла не залишалося невирішеним.

Вона запропонувала чоловікові укласти нотаріальний договір про поділ майна, проте домовитися не вдалося. Тоді ми взялися за захист її прав у суді.

Що ми зробили для клієнтки

Ми підготували й подали позов про визнання будинку та земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя і їх поділ у рівних частках. Чекати завершення справи про розлучення для цього не знадобилося.

В основу позиції поклали документи про шлюб і договори купівлі-продажу нерухомості. Вони підтверджували обставини придбання майна. Ми обґрунтували, що оформлення будинку й землі на чоловіка не позбавляє клієнтку права на її частку.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін — на підставі письмових матеріалів. Суду все було настільки очевидно й зрозуміло з документів і підготовленого позову, що він навіть не став викликати сторони в судове засідання. Клієнтці не довелося брати участь у судових засіданнях.

Результат нашої роботи

Солом’янський районний суд м. Києва задовольнив позов і визнав за клієнткою право власності на ½ житлового будинку та ½ земельної ділянки. Другу половину кожного об’єкта суд визнав за чоловіком.

Також суд стягнув із нього на користь клієнтки 6 809,07 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили. Ми домоглися конкретного результату: частку клієнтки в будинку, де вона живе з дитиною, і в земельній ділянці закріплено судовим рішенням.

Рішення від 03.07.2023Переглянути в реєстрі
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року — перша сторінкаРішення суду

35 років шлюбу й вимога звільнити будинок: як ми захистили майно клієнтки

Ситуація
Колишній чоловік вимагав, щоб клієнтка звільнила сімейний будинок, оформлений на нього. Про заочне рішення про розлучення вона дізналася лише під час підготовки справи.
Що зробили
Подали позов про поділ майна, набутого за час шлюбу, — будинку й автомобіля Škoda Octavia, оформлених на колишнього чоловіка, та обґрунтували право клієнтки на частку.

За клієнткою визнано право власності на ½ будинку площею 196,6 м² з господарськими будівлями та ½ автомобіля

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Після 35 років шлюбу наша клієнтка зіткнулася з вимогою залишити сімейний будинок у Києві. Колишній чоловік стверджував: оскільки нерухомість оформлено на нього, вона має звільнити житло.

Будинок придбали під час шлюбу, але після розлучення майно не поділили. Клієнтці потрібно було захистити свої права на житло, у якому минула значна частина її життя.

Що ми зробили для клієнтки

Під час підготовки справи з’ясувалося, що чоловік раніше отримав заочне рішення про розірвання шлюбу, про яке клієнтка не знала. На момент виникнення майнового спору після розлучення минуло близько двох років.

Ми вивчили документи й підготували позов про поділ майна, набутого за час шлюбу. Окрім будинку, заявили вимогу щодо автомобіля Škoda Octavia, також зареєстрованого на колишнього чоловіка.

Нашу позицію побудували на обставинах придбання майна: будинок і автомобіль було придбано під час шлюбу. Ми надали докази й обґрунтували право клієнтки на частку в спільному майні, попри його оформлення на чоловіка.

Колишній чоловік у судові засідання не з’являвся й відзиву на позов не подав. Суд розглянув подані матеріали та ухвалив заочне рішення.

Результат нашої роботи

Дарницький районний суд м. Києва частково задовольнив позов і визнав за клієнткою право власності на:

  • ½ житлового будинку загальною площею 196,6 м² з господарськими будівлями;
  • ½ автомобіля Škoda Octavia.

Вимогу про визнання права на половину будинку суд задовольнив повністю. Автомобіль, який клієнтка просила передати їй цілком, суд поділив у рівних частках.

Рішення набрало законної сили. Ми захистили права клієнтки на сімейне майно: її частку в будинку тепер закріплено судовим рішенням, а оформлення нерухомості на колишнього чоловіка не дало йому змоги залишити все житло собі.

Рішення від 22.11.2022Переглянути в реєстрі
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року — перша сторінкаРішення суду

Куплено в шлюбі за особисті гроші: як ми підтвердили право клієнтки на частку у квартирі

Ситуація
⅙ частку квартири клієнтка купила в шлюбі, але за гроші від продажу своєї дошлюбної частки. Невизначеність заважала їй вільно розпоряджатися майном.
Що зробили
Подали позов про визнання частки особистою приватною власністю й пов’язали купівлю з особистими коштами: продаж попередньої частки та купівля нової відбулися в один день в одного нотаріуса.

Суд визнав ⅙ частку квартири особистою приватною власністю клієнтки

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Після розлучення минуло майже десять років. Клієнтка не спілкувалася з колишнім чоловіком, він не висував майнових претензій. Проте питання про належність нерухомості залишалося невирішеним і заважало їй вільно розпоряджатися своїм майном.

Ішлося про ⅙ частку квартири в Києві, придбану під час шлюбу. Гроші на купівлю клієнтка отримала від продажу частки в іншому житлі, яка належала їй ще до заміжжя.

Щоб усунути невизначеність, потрібно було підтвердити в суді, що придбана частка є її особистою власністю.

Що ми зробили для клієнтки

Ми підготували позов про визнання частки квартири особистою приватною власністю й побудували доказову базу довкола походження грошей на купівлю.

Документи підтверджували послідовність правочинів: ще до шлюбу клієнтка отримала частку в іншій квартирі внаслідок приватизації. Пізніше вона продала її та спрямувала отримані кошти на придбання спірної нерухомості.

Важливою деталлю стало те, що продаж попереднього майна та купівля нового відбулися в один день в одного нотаріуса. Договори й документи про приватизацію дали змогу пов’язати придбання частки з особистими коштами клієнтки.

У суді ми обґрунтували, чому купівля під час шлюбу в цьому випадку не зробила майно спільним. Представниця клієнтки підтримала позов і надала пояснення щодо поданих доказів.

Результат нашої роботи

Солом’янський районний суд м. Києва задовольнив позов і визнав ⅙ частку квартири особистою приватною власністю клієнтки.

Суд погодився: нерухомість придбано за гроші від продажу дошлюбного майна, що належало їй. Клієнтка отримала судове підтвердження своїх виключних прав на цю частку — питання про її належність до спільного майна колишнього подружжя було вирішено.

Рішення від 13.12.2017
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2025 року — перша сторінкаРішення суду

14 років без реєстрації шлюбу: як ми захистили право клієнтки на половину банківського вкладу

Ситуація
Клієнтка 14 років прожила з чоловіком однією сім’єю, але шлюб не зареєстрували — він раптово помер. Спільні заощадження залишилися на вкладі на його ім’я, родичі оспорювали її права.
Що зробили
Подали новий позов за участю всіх спадкоємців, об’єднавши вимоги про встановлення факту проживання однією сім’єю та про право на ½ вкладу. Докази: виписки, документи про купівлю житла, медична декларація, 10 свідків.

Суд встановив факт проживання однією сім’єю з квітня 2009 по 14 травня 2023 року та визнав за клієнткою право на ½ коштів вкладу

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Наша клієнтка прожила з чоловіком однією сім’єю 14 років. Вони вели спільне господарство, придбали квартиру, разом накопичували гроші. За словами клієнтки, планували зареєструвати шлюб, але не встигли — чоловік раптово помер.

Квартиру він заповів їй ще за життя. Однак залишалися спільні заощадження на банківському вкладі, оформленому на його ім’я. Щоб захистити свою частку, клієнтці потрібно було довести сімейні відносини та право на спільно набуте майно.

Родичі померлого оспорювали її вимоги. Крім того, попередній судовий розгляд завершився відмовою: апеляційний суд зазначив, що до справи не залучили одного зі спадкоємців, чиї права зачіпав спір.

Що ми зробили для клієнтки

Ми підготували новий позов за участю необхідних відповідачів — доньки та сестри померлого. Об’єднали вимоги про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на половину банківського вкладу.

Доказову базу побудували навколо спільного бюджету, придбання житла та взаємної турботи. Надали банківські виписки, документи про купівлю квартири, заповіт і довіреність, якою клієнтка уповноважила чоловіка оформлювати її спадщину.

Важливим підтвердженням сімейних відносин стала медична декларація: чоловік зазначив клієнтку довіреною особою на випадок екстреної ситуації. Банківські документи дали змогу простежити накопичення коштів і закриття її рахунків перед купівлею спільного житла.

Сімейні відносини підтверджували й показання 10 свідків, які розповіли про спільний побут і ведення господарства. Під час розгляду суд також отримав відомості про рух коштів за спірним вкладом і матеріали спадкової справи.

Результат нашої роботи

Під час розгляду обидві відповідачки визнали позов. Суд оцінив докази й задовольнив вимоги повністю.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:

  • встановив факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з квітня 2009 року по 14 травня 2023 року;
  • визнав за клієнткою право власності на ½ коштів на банківському вкладі.

Рішення підтвердило 14-річну історію сім’ї та закріпило за клієнткою її власну частку в спільних заощадженнях, оформлених на ім’я померлого.

Рішення від 25.07.2025
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2026 року — перша сторінкаРішення суду

Магазин повернувся чоловікові «подарунком» від матері: як ми домоглися поділу комерційної нерухомості

Ситуація
Магазин у Миколаєві купили в шлюбі й оформили на чоловіка. До розлучення він передав решту 66/100 часток до статутного капіталу компанії, компанія — його матері, а мати подарувала їх назад синові. Згоди на ці правочини клієнтка не давала.
Що зробили
Простежили весь ланцюжок переходів права власності й домоглися витребування доказів. Нотаріальні згоди клієнтки під час купівлі магазину та продажу його частини підтвердили, що майно спільне.

Суд поділив 66/100 часток магазину порівну: за клієнткою визнано право власності на 33/100 об’єкта

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

До нас звернулася клієнтка, якій потрібно було захистити свою частку в комерційній нерухомості після розлучення.

Магазин у Миколаєві подружжя придбало під час шлюбу й оформило на чоловіка. Пізніше частину приміщення продали за згодою дружини. У спільній сумісній власності залишилися 66/100 часток магазину.

Однак ще до розлучення чоловік уклав кілька правочинів: передав цю нерухомість до статутного капіталу компанії, потім компанія передала її його матері, а мати подарувала майно назад синові.

У результаті той самий актив знову виявився зареєстрованим на чоловіка, але вже на підставі договору дарування. При цьому згоди на передачу спільного майна компанії клієнтка не давала.

Що ми зробили для клієнтки

Ми звернулися до суду з вимогами про поділ майна та оспорювання правочинів, простежили всю послідовність переходів права власності й домоглися витребування необхідних доказів.

Ключове значення мали документи, оформлені задовго до конфлікту. Під час купівлі магазину клієнтка надавала нотаріальну згоду, у якій прямо зазначалося придбання за спільні кошти подружжя. Під час подальшого продажу частини нерухомості вона також давала згоду як співвласниця.

Ці документи підтверджували спільний характер майна. Водночас доказів її згоди на передачу решти 66/100 часток компанії відповідач не надав.

Інша сторона намагалася заперечувати, що чоловік не оплатив первісну купівлю. Суд відхилив цей довід: договір купівлі-продажу залишався дійсним.

Ми обґрунтували право клієнтки на половину спільної частки, попри подальші переоформлення та договір дарування від матері чоловікові.

Результат нашої роботи

Суд поділив належні подружжю 66/100 часток магазину порівну: за клієнткою визнано право власності на 33/100 усього об’єкта, стільки ж залишено колишньому чоловікові.

Суд захистив майнове право клієнтки безпосередньо — визнанням її частки. Окремих вимог про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних записів суд не задовольнив, вважаючи їх неналежним способом захисту в цій ситуації.

Так ми домоглися рішення першої інстанції про поділ нерухомості, яка після ланцюжка переоформлень повернулася чоловікові як «подарунок».

Рішення від 11.09.2026
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року — перша сторінкаРішення суду

Понад три роки після розлучення: як ми домоглися поділу будинку та землі

Ситуація
Будинок 298,3 м² і ділянку 25 соток у Київській області купили в шлюбі й оформили на чоловіка. Позов про поділ подали через чотири роки після розлучення, і колишній чоловік заявив про пропуск строку позовної давності.
Що зробили
Довели, що ділянку куплено, а не отримано безоплатно під час приватизації, і домоглися забезпечення позову. Суд відхилив довід про давність: обставини, через які клієнтка звернулася до суду, підтвердили рішення 2016 року.

За клієнткою визнано право власності на ½ будинку площею 298,3 м² і ½ ділянки 0,25 га, стягнуто 6 890 грн судового збору

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Після розлучення клієнтці потрібно було вирішити питання з нерухомістю, придбаною за роки шлюбу: житловим будинком площею 298,3 м² і земельною ділянкою площею 25 соток у Київській області. Обидва об’єкти були оформлені на колишнього чоловіка.

Шлюб розірвали у 2013 році, а позов про поділ майна подали у 2017 році. Представник колишнього чоловіка заявив про пропуск строку позовної давності. Це заперечення могло стати підставою для відмови в захисті майнових прав клієнтки.

Що ми зробили для клієнтки

Ми підготували позов про визнання будинку та землі спільним майном подружжя і визнання за клієнткою права власності на половину кожного об’єкта.

Позицію підкріпили документами про придбання нерухомості під час шлюбу. Окремо підтвердили, що земельну ділянку було куплено, а не отримано чоловіком у порядку безоплатної приватизації. Це мало значення для визначення її належності до спільного майна.

Одночасно подали заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив, і підготували додаткові письмові пояснення.

Особливу увагу приділили запереченню про пропуск строку. У справі враховувалися судові рішення 2016 року, якими договір іпотеки спірної нерухомості було визнано недійсним. Суд встановив, що обставини, які спонукали клієнтку звернутися за поділом майна, були підтверджені судовими рішеннями саме у 2016 році, і відхилив довід про пропуск позовної давності.

Колишній чоловік також не надав доказів того, що нерухомість було придбано за його особисті кошти.

Результат нашої роботи

Обухівський районний суд Київської області повністю задовольнив позов. Будинок і земельну ділянку визнано спільним майном подружжя, а за клієнткою закріплено право власності на:

  • ½ житлового будинку загальною площею 298,3 м²;
  • ½ земельної ділянки загальною площею 0,25 га.

З колишнього чоловіка також стягнуто 6 890 грн судового збору на користь клієнтки.

Ми захистили її частку в нерухомості, попри оформлення майна на колишнього чоловіка та його заперечення про пропуск строку звернення до суду.

Рішення від 26.12.2017
Постанова Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року — перша сторінкаПостанова суду

Поділ квартири через 22 роки після розлучення: як ми виділили частку померлого чоловіка та захистили права вдови

Ситуація
Чоловік заповів клієнтці все майно, але його частка у квартирі, купленій у першому шлюбі й оформленій на першу дружину та сина, не була оформлена. Від розлучення минуло 22 роки, колишня дружина заперечувала й посилалася на позовну давність.
Що зробили
Довели, що квартиру купили в шлюбі в день продажу спільного житла, а доказів поділу грошей інша сторона не надала. Обґрунтували, що розлучення саме по собі не припиняє спільної сумісної власності.

За вдовою визнано право на ¼ квартири за заповітом — разом із раніше оформленою часткою вона стала власницею половини; результат встояв в апеляції та касації

Читати кейс повністю

Ситуація клієнтки

Після смерті чоловіка наша клієнтка зіткнулася з перешкодою під час оформлення спадщини. Чоловік заповів їй усе своє майно, однак його частку у квартирі, придбаній у першому шлюбі, так і не було оформлено.

Квартиру зареєстрували на першу дружину та сина. Після розлучення майно не поділили, хоча чоловік продовжував користуватися житлом. На момент звернення вдови до суду після розірвання першого шлюбу минуло 22 роки.

Потрібно було вирішити два пов’язані завдання: визначити частку чоловіка в спільному майні вже після його смерті та домогтися визнання права вдови на цю частку за заповітом.

Колишня дружина заперечувала. Вона стверджувала, що квартиру придбали виключно за її гроші та гроші сина, а в суді першої інстанції заявила про застосування позовної давності.

Що ми зробили для клієнтки

Ми відстояли позицію, що реєстрація нерухомості на колишню дружину не виключала права чоловіка на спільно придбане майно.

Документи підтверджували: квартиру купили в день продажу попереднього житла, яке належало обом із подружжя та їхньому синові. Доказів того, що гроші поділили, а чоловік витратив свою частину на особисті потреби, інша сторона не надала.

Окремою складністю стали давність розлучення та відсутність оформленої частки. Однак розлучення саме по собі не припиняє спільної сумісної власності й не означає автоматичного початку перебігу позовної давності. Чоловік продовжував користуватися квартирою, а його майнове право могло увійти до складу спадщини.

Суд задовольнив вимоги клієнтки. Коли колишня дружина оскаржила рішення, ми захистили результат в апеляції та касації.

Результат нашої роботи

Суд визнав половину квартири, зареєстровану на колишню дружину, спільною сумісною власністю першого шлюбу. Частка померлого чоловіка в цьому майні становила чверть усієї квартири, право на яку суд визнав за нашою клієнткою за заповітом.

Разом із раніше оформленою спадковою часткою вдова стала власницею половини квартири.

Таким чином, через 22 роки після розлучення і вже після смерті чоловіка вдалося визначити його частку в спільному майні та оформити право спадкоємиці на неї. Результат встояв в усіх трьох судових інстанціях.

Постанова від 15.10.2025
1 / 1

Відгуки клієнтів у Google Maps

4.9
★★★★★264 оцінки у Google Maps
Усі відгуки
Виктория ГросенкоGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★месяц назад

Я получила юридическую помощь высшего класса, дело о разделе имущества было очень запутано неправомерными действиями другой стороны, именно профессионализм Романцовой Татьяны, ее…

Станислав ИвановичGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★3 года назад

Обратился в адвокатское объединение "АЛТЕКСА" по совету друзей и не ошибся в выборе! Судебный процесс по разделу имущества супругов.

Lesia DemchukGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Очень удовольствие сотрудничеством с Алтекса🫶Отличные специалисты, которые доводят дело до конца! У нас было не простое дело по разделению имущества в натуре,…

Денис Гулевич 21ПР2Google Maps · уривок відгуку
★★★★★3 года назад

Обратился к адвокатам уже во время войны по вопросу развода и услуги распределения имущества. Жена хотела очень многое не приложив к этому…

Olena DyadykGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★3 недели назад

Хочу выразить искреннюю и безграничную благодарность адвокату Татьяне Владимировне за профессионализм, настойчивость и успешное решение моего непростого дела о разводе!

Маргарита АртюхGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Очень благодарна адвокатскому объединению и директору Татьяне – квалифицированно помогли в разрешении семейного спора при разводе. Работала с компанией несколько лет назад,…

Александр КовальGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Хочу поблагодарить своего адвоката, Татьяну Владимировну, за помощь в решении моего семейного спора. Благодаря ее работе Дарницкий районный суд г. Киева принял…

VikusayaGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★2 года назад

Профессионально, всегда с ответом на обратную связь. Рекомендую всем получать адвокатские услуги именно здесь! Я находился в Канаде все время. Бывшая жена…

Владимир СоришGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★5 месяцев назад

Сегодня получил юридическую консультацию от Татьяны по семейному праву. И поразился, что мне все четко объяснили. И теперь я могу понимать, чего…

Juri KufeldGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★4 месяца назад

Друзья! Если у вас возникли семейные, финансовые, наследственные или жилищные проблемы и вам их сложно решить самостоятельно, я настоятельно рекомендую вам обратиться…

Алена ГаркавенкоGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★9 месяцев назад

Адвокаты юридической компании Алтекса – настоящие профессионалы своего дела. Они сопровождали наше судебное дело по вопросам прав на квартиру в Киеве. Благодаря…

Виталий ТкачGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★4 года назад

Если б не Татьяна Владимировна, я б лишился квартиры, денег и еще остался бы должным.

Tatyana KravchenkoGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★3 года назад

Очень благодарна адвокату Татьяне Романцовой за ее поддержку и положительное решение моего спорного вопроса по квартире. Обратилась к Татьяне когда была в…

Сніжана Астаф'єваGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★4 года назад

Хочу выразить благодарность Татьяне и её команде за правовую помощь в суде и выстоять права нашей квартиры, времени это заняло не мало…

ДаниэльGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★10 месяцев назад

Я и моя жена - старики, попавшие в сети аферистов по договору пожизненного ухода в обмен на 2-х комнатную квартиру.

Vitaliy BanduraGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★Изменено 10 месяцев назад

Хочу выразить огромную благодарность и искреннее уважение адвокату за высочайший профессионализм и ответственное отношение к своей работе. Наш квартирный вопрос длился несколько…

Татьяна ШкольнаяGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★9 месяцев назад

Очень благодарна Романцовой Татьяне Владимировне за благополучное решение вопроса через суд о снятии арестов с недвижимости и получение права собственности на основании…

Татьяна ФармагейGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Выражаю сердечную благодарность за профессионализм в работе Романцовой Татьяне Владимировне.Ваш опыт и профессионализм сыграли решающую роль в благоприятном исходе дела.Глубоко признательна за…

Тороповський Сергій ВячеславовичGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Когда против меня выдвинули необоснованные обвинения в финансовом мошенничестве, я был в полном отчаянии. Команда адвокатов "АЛТЕКСА" взялась за моё дело с…

Елизавета ФафурдиноваGoogle Maps · уривок відгуку
★★★★★год назад

Выражаю искреннюю благодарность Татьяне Романцовой и команде адвокатского объединения "АЛТЕКСА"! Благодаря высокому профессионализму Татьяны, мой вопрос был решен оперативно, а результат даже…

Дізнайтеся перспективу вашої справи

П’ять коротких запитань — і ви побачите, який шлях поділу майна вам підходить, скільки часу він займе і на що звернути увагу. Точну оцінку справи зробить адвокат на консультації.

Питання 1 з 5

Який у вас зараз статус?

Що потрібно поділити?

Можна обрати кілька варіантів

На кого оформлено майно?

Чи є спільні неповнолітні діти?

Як поводиться інша сторона?

Попередня оцінка готова

    Заявку прийнято. Адвокат напише вам протягом 30 хвилин у робочий час.

    Цей результат допоможе вам зорієнтуватися, але не замінює юридичної консультації. Перспективи саме вашої справи адвокат оцінить після вивчення документів.

    Як адвокат допомагає під час поділу майна

    Адвокат консультує та веде справу про поділ спільного майна — мирно в переговорах з іншою стороною або в судовому порядку — від першої консультації до рішення суду та реєстрації права власності.

    Розібратися в ситуації
    Поділити майно
    Діяти після рішення

    Визначаємо перелік майна — що спільне, а що особисте, — оцінюємо ризики та формуємо стратегію.

    Що ви отримаєте
    План дій і список документів, які потрібно зібрати.
    Строк:
    до 3 робочих днів

    Вартість послуг адвоката з поділу майна — ціни 2026

    Прайс-листPDF · Оновлено Завантажити

    Розраховуємо вартість після аналізу документів і фіксуємо її в договорі: ви заздалегідь знаєте всю суму і платите поетапно.Консультація зараховується у вартість справи — якщо після неї ви укладаєте з нами договір на комплексний супровід поділу майна (протягом 2 днів після консультації).

    Перший крок

    Консультація з поділу майна

    від 3 000 грн
    • Аналіз наданих документів
    • Розбір правової ситуації та обставин справи
    • Оцінка перспектив і ризиків спору
    • Визначення складу майна, що підлягає поділу
    • Попередній розрахунок судових витрат
    • Письмовий план дій з переліком необхідних документів і доказів
    До 30 хвилин (онлайн по відеозв’язку з адвокатом)
    3 000 грн
    До 1 години (онлайн по відеозв’язку з адвокатом)
    4 000 грн
    До 1 години (консультація з адвокатом в офісі)
    5 000 грн

    Розберемо вашу ситуацію, оцінимо ризики та визначимо подальші кроки для захисту ваших інтересів.

    Записатися на консультацію
    Найчастіше обирають

    Поділ майна під ключ

    від 89 000 грн
    • Розроблення стратегії захисту ваших майнових інтересів
    • Формування позиції з урахуванням актуальної практики Верховного Суду
    • Збір і систематизація доказів
    • Підготовка заяви про забезпечення позову, про накладення арешту на майно
    • Підготовка та подання позовної заяви
    • Підготовка відповіді на відзив щодо доводів іншої сторони
    • Підготовка клопотань про витребування доказів
    • Підготовка клопотань про виклик свідків
    • Підготовка клопотання про призначення судової експертизи
    • Підготовка до судових засідань і представництво інтересів у суді
    • Супровід реєстрації права власності на підставі рішення суду
    Замовити супровід справи адвокатом
    Друга інстанція

    Апеляційне оскарження

    від 59 000 грн
    • Вивчення матеріалів справи суду першої інстанції
    • Юридичний аналіз висновків суду першої інстанції
    • Аналіз апеляційної скарги в разі її подання опонентом
    • Формування позиції з урахуванням актуальної практики Верховного Суду
    • Складання апеляційної скарги або відзиву на скаргу
    • Участь у судових засіданнях
    Замовити супровід справи адвокатом
    Послуги за окремим замовленнямВартість
    Адвокатський запит про надання інформації або копій документіввід 8 000 ₴
    Клопотання про арешт майнавід 15 000 ₴
    Участь в одному судовому засіданнівід 10 000 ₴

    У разі супроводу справи перелічені послуги входять у вартість відповідних етапів роботи й додатково не оплачуються. Ціни вказано для замовлення цих послуг окремо.

    Від чого залежить гонорар адвоката з поділу майна

    • Досвід адвоката і спеціалізація на майнових спорах
    • Склад і вартість майна: нерухомість, автомобілі, грошові кошти, частки в бізнесі
    • Складність спору: розбіжності щодо розміру часток, джерел набуття майна або його належності одному з подружжя
    • Наявність документів і доказів, потреба їх отримання або витребування через суд
    • Проживання за кордоном одного з подружжя або перебування майна за межами України
    • Позиція іншої сторони, наявність зустрічного позову та додаткових вимог
    • Обсяг процесуальної роботи, кількість судових засідань і тривалість розгляду справи
    • Потреба в термінових діях: підготовка заяв про забезпечення позову
    • Потреба в проведенні експертиз: підготовка питань експертам, аналіз висновків і заперечень проти висновків, поданих іншою стороною
    • Стадія вступу адвоката у справу: ведення спору від самого початку або підключення до вже розпочатого процесу, вивчення матеріалів і коригування раніше обраної позиції

    Які витрати є, крім гонорару адвоката

    • Судовий збір (2026)У разі подання позову через канцелярію суду
      Ставка
      1% ціни позову
      Мінімальний розмір
      1 331,20 грн
      Максимальний розмір
      16 640 грн
      У разі подання через «Електронний суд»
      Ставка (коефіцієнт 0,8)
      0,8% ціни позову
      Мінімальний розмір
      1 064,96 грн
      Максимальний розмір
      13 312 грн
      Поділ разом із розірванням шлюбу
      Максимум за поділ (3 прожиткові мінімуми)
      9 984 грн
      Через «Електронний суд»
      7 987,20 грн
      Плюс збір за розірвання шлюбу
      1 331,20 грн
    • Оцінка майна до подання позову до суду3 000 грн за об’єкту разі потреби
    • Судова експертизаВизначення ринкової вартості майна
      Автотоварознавча
      12 000–22 000 грн
      Оціночно-земельна
      20 000–30 000 грн
      Оціночно-будівельна
      15 000–50 000 грн
      Перевірка справжності підпису та документів
      Почеркознавча
      12 000–20 000 грн
      у разі потреби
    • Бюро перекладів і нотаріус (переклад документів і нотаріальне засвідчення перекладу)
      Переклад 1 сторінки
      300–500 грн
      Нотаріальне засвідчення перекладу
      350 грн
      у разі потреби
    • Реєстрація права власності
      Адміністративний збір
      365 грн
    • Апостиль на рішення суду (строк — до 30 робочих днів)
      Вартість
      2 220 грн
      у разі потреби

    Судовий та адміністративний збори сплачуються державі окремо від гонорару адвоката. Інші витрати залежать від обставин справи. Як розраховується судовий збір

    • 01Вартість супроводу визначається після аналізу ситуації та документів.
    • 02Розмір гонорару, порядок оплати та обсяг допомоги фіксуються в договорі.
    • 03Додаткові витрати обговорюються під час погодження стратегії.

    Розрахуйте вартість поділу майна

    Приклад заповнено для двох об’єктів. Підставте свої цифри.

    Яким способом подаєте позов?
    Судовий збір—

    • Оцінка майна
    • Гонорар адвоката
    • Консультація адвокатавід 3 000 грн

    Розрахунок орієнтовний. Точну вартість адвокат назве на консультації.

    Розрахувати вартість справи

    Усі ціни на роботу адвоката

    Оплата послуг адвоката

    Працюємо за договором про надання правової допомоги. Вартість, етапи та порядок оплати фіксуємо в договорі до початку роботи адвоката.

    Поетапна оплата

    Ви оплачуєте супровід поетапно. Обсяг робіт, вартість і строки оплати кожного етапу закріплюємо в договорі. Адвокатські запити, клопотання та участь у засіданнях входять у вартість відповідних етапів і додатково не оплачуються.

    Готівковий і безготівковий розрахунок

    Оплатити гонорар адвоката можна готівкою в офісі або платежем за банківськими реквізитами. Кожна оплата підтверджується документом.

    Реквізити для оплати

    Оплата з-за кордону

    Приймаємо оплату в євро або доларах США банківським переказом SWIFT. Надсилаємо реквізити для оплати й підписуємо договір дистанційно — приїжджати в офіс не потрібно.

    Звітність і зв’язок у справі

    Повідомляємо про виконану роботу, результати засідань і подальші дії. Погоджуємо з вами правову позицію та проєкти основних документів перед поданням до суду. Відповідаємо на запитання щодо справи в Telegram або WhatsApp.

    Витрати понад гонорар — судовий збір, оцінку майна та експертизи — ви оплачуєте окремо, безпосередньо державі або виконавцю. Реквізити та квитанції підготуємо ми.

    Етапи роботи

    Порядок поділу майна: як ми ведемо справу

    1. Розбираємо вашу ситуацію та документи: яке майно вважається спільним, на що ви можете претендувати — частку чи грошову компенсацію — і як зберегти особисту власність. Пояснюємо перспективи й ризики справи та пропонуємо стратегію.

    2. Закріплюємо в договорі обсяг роботи, гонорар і порядок оплати. Окремо обговорюємо судовий збір, оцінку майна та експертизи. Додаткову роботу та її вартість погоджуємо з вами заздалегідь.

    3. Аналізуємо ваші документи, перевіряємо джерела коштів та історію правочинів із майном. Надсилаємо адвокатські запити для отримання необхідних відомостей. За потреби звертаємося до суду з клопотанням про витребування доказів.

    4. Від початку роботи оцінюємо загрози для спірного майна. За наявності підстав звертаємося до суду із заявою про забезпечення позову та арешт майна, щоб заборонити його переоформлення.

    5. Вибудовуємо систему доказів з урахуванням ваших цілей і стратегії захисту. Готуємо позовну заяву або відзив, необхідні клопотання, оформлюємо докази. Подаємо документи через систему «Електронний суд».

    6. Беремо участь у засіданнях суду першої інстанції, подаємо докази й заперечуємо проти доводів іншої сторони. За потреби доводимо або оспорюємо факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Після засідань пояснюємо результати та подальші дії.

    Після рішення суду

    Після набрання рішенням законної сили за погодженим дорученням супроводжуємо реєстрацію права власності та примусове виконання рішення — стягнення компенсації або передання майна.

    Якщо ви за кордоном

    Для клієнтів за кордоном організовуємо консультації та обмін документами дистанційно. Орієнтовні строки роботи обговорюємо після вивчення справи.

    Скільки триває поділ майна в суді

    6–18 місяців

    Стільки за нашою практикою триває перша інстанція в судах Києва.

    Мирову угоду можна укласти на будь-якій стадії судового процесу,
    і тоді суд повертає 50% сплаченого судового збору.

    Інфографіка ALTEXA «Поділ майна подружжя»: що ділиться, а що ні (ст. 57, 60, 61 СК України), частки порівну (ст. 70 СК), три способи поділу – договір у нотаріуса, мирова угода, суд (6–18 місяців), строки позовної давності (ст. 72 СК), судовий збір 2026 – від 1 331,20 до 16 640 грн.

    Коротко · інфографіка 2026

    Поділ майна подружжя за 1 хвилину

    Головне з розділів нижче на одній картинці. Її зручно зберегти в телефон або переслати другому з подружжя.

    • Що ділиться, а що ні ст. 57, 60, 61 СК
    • Частки – порівну і коли суд їх змінює ст. 70 СК
    • Три способи поділу: нотаріус, мирова угода, суд
    • Строки подання позову і судовий збір 2026

    Способи поділу майна: договір, мирова угода або суд

    Порівняйте варіанти: коли можна оформити поділ за домовленістю у нотаріуса, коли знадобиться суд і які витрати врахувати.

    Що важливоДоговір про поділ майнаМирова угодаРішення суду
    Коли підходитьВи погодили, кому дістанеться майно і на яких умовахСправа вже в суді, і ви погодили з іншою стороною умови поділуЄ спір щодо поділу, компенсації або того, чи є майно спільним чи особистим
    Чи потрібна згода іншої сторониТак, на умови договоруТак, на умови угодиДля звернення до суду згода не потрібна
    Від чого залежить строкВід погодження умов і спільного звернення до нотаріусаВід погодження умов і розгляду угоди судомВід складності спору, отримання доказів, експертиз і оскарження
    Можливі витратиПослуги нотаріуса та оцінка майнаСудовий збір (50% повертається), гонорар адвокатаСудовий збір, гонорар адвоката, оцінка та експертизи за потреби
    Як оформлюється результатДоговором про поділ майна з обов’язковим нотаріальним посвідченнямУхвалою суду про затвердження мирової угодиРішенням суду за заявленими вимогами

    Договір про поділ майна

    Коли підходить
    Ви погодили, кому дістанеться майно і на яких умовах
    Чи потрібна згода іншої сторони
    Так, на умови договору
    Від чого залежить строк
    Від погодження умов і спільного звернення до нотаріуса
    Можливі витрати
    Послуги нотаріуса та оцінка майна
    Як оформлюється результат
    Договором про поділ майна з обов’язковим нотаріальним посвідченням

    Мирова угода

    Коли підходить
    Справа вже в суді, і ви погодили з іншою стороною умови поділу
    Чи потрібна згода іншої сторони
    Так, на умови угоди
    Від чого залежить строк
    Від погодження умов і розгляду угоди судом
    Можливі витрати
    Судовий збір (50% повертається), гонорар адвоката
    Як оформлюється результат
    Ухвалою суду про затвердження мирової угоди

    Рішення суду

    Коли підходить
    Є спір щодо поділу, компенсації або того, чи є майно спільним чи особистим
    Чи потрібна згода іншої сторони
    Для звернення до суду згода не потрібна
    Від чого залежить строк
    Від складності спору, отримання доказів, експертиз і оскарження
    Можливі витрати
    Судовий збір, гонорар адвоката, оцінка та експертизи за потреби
    Як оформлюється результат
    Рішенням суду за заявленими вимогами

    На консультації визначимо, які варіанти поділу доступні у вашій ситуації, оцінимо ризики та обговоримо орієнтовні строки й витрати. Записатися на консультацію

    Тетяна Романцова, адвокат
    Що перевірити до підписання договору про поділ майна
    Майно та борги
    • 01Право власності: спільне чи особисте майно
    • 02Арешти, застава, іпотека
    • 03Борги, пов’язані з майном, і хто відповідає за ними після поділу
    Умови компенсації
    • 01Сума, строки та порядок виплати
    • 02Підтвердження оплати
    • 03Момент передання майна — до оплати чи після
    • 04Наслідки затримки або невиплати
    Пояснюємо ризики та пропонуємо правки до договору (або протокол розбіжностей).Перевірити договір на консультації

    Яке майно подружжя ділиться під час розлучення

    Рухоме й нерухоме майно, набуте за час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю подружжя — навіть якщо оформлене на одного з них. Оберіть об’єкт і подивіться, як його ділять.

    Спільне майно ділиться порівну Особисте майно залишається вашим

    Оберіть майно

    Усі види майна в одній таблиці
    МайноДілиться?НормаНюанс
    Спільне сумісне майно подружжя ст. 60–61 СК України

    Усе набуте за час шлюбу, зокрема зарплата, пенсії, доходи та речі, куплені для сім’ї. Хто оформлений власником, значення не має.

    Особиста приватна власність: що не ділиться ст. 57 СК України

    Дошлюбне майно, подарунки, спадщина, приватизоване житло та покупки за особисті кошти. Щоб суд визнав річ особистою, потрібно підтвердити джерело коштів — наприклад, договором продажу дошлюбної квартири або банківськими виписками. Спадщина — особиста власність, і адвокат у спадкових справах допоможе це підтвердити.

    Коли особисте стає спільним ст. 62 СК України

    Якщо за спільні кошти або завдяки праці другого з подружжя вартість особистого майна істотно зросла — після капітального ремонту чи добудови.

    Квартира в іпотеці та спільні борги ст. 73 СК України

    Борги, взяті в інтересах сім’ї, діляться разом із майном. Банк не ділить кредит, але суд може поділити витрати на нього.

    Бізнес: частка в ТОВ і майно ФОП ст. 61 СК України

    Частка в ТОВ і майно ФОП, набуті за час шлюбу, теж можуть бути спільними. Корпоративну частину позовних вимог ведемо разом із практикою господарських спорів.

    Майно у «цивільному шлюбі» ст. 74 СК України

    Майно пари, яка проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу, теж спільне. Спершу доводимо факт спільного проживання: свідки, спільний побут, взаємні обов’язки, спільні покупки.

    Як визначаються частки і чи можна
    отримати більше половини

    Рівність часток і відступ від рівності ст. 70 СК України

    Якщо подружжя не домовилося інакше і не укладало шлюбного договору, їхні частки вважаються рівними. Суд може відступити від цього правила, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

    Поділ майна, якщо є діти ст. 70 СК України

    Частку того з батьків, з ким проживають діти, суд може збільшити, якщо інший із батьків ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей). Питання щодо дітей вирішуємо паралельно: визначення місця проживання дитини.

    Поділ у натурі чи компенсація ст. 71 СК України

    Неподільну річ, наприклад автомобіль, суд присуджує одному з подружжя, а другому призначає грошову компенсацію. Для цього потрібні дві умови: другий із подружжя згоден на компенсацію, а перший заздалегідь вніс суму на депозитний рахунок суду.

    Строки поділу майна:
    коли ще можна подати позов

    01Під час шлюбу

    Ділити майно можна будь-коли, розлучення для цього не потрібне, і строки давності поки не застосовуються (СК ст. 69, 72).

    02Разом із розлученням

    Вимогу про поділ можна заявити в одному позові з розірванням шлюбу.

    03Після розлучення

    Строк — 3 роки з моменту, коли виник спір щодо майна. Дата розлучення на відлік не впливає.

    3

    Позовна давність — 3 роки з моменту спору щодо майна

    Згідно з ч. 2 ст. 72 СК України трирічний строк позовної давності відраховується від дня, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення свого права власності. Наприклад, колишній чоловік продав спільне майно, не пускає вас у квартиру або стверджує, що вона належить тільки йому. Поки такого спору немає, відлік строку не починається, тому право на поділ може зберігатися і через п’ять і більше років після розлучення. Детально про строки поділу майна

    Як воєнний стан впливає на строки

    З 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності відновився, попри воєнний стан. Якщо ваш строк не сплив до 2 квітня 2020 року, його продовжували на час карантину та воєнного стану, а потім зупинили. Точну дату закінчення строку розрахуємо за вашими документами.

    Чи можна ділити майно без розлучення ст. 69 СК України

    Так, за договором у нотаріуса або через суд. Так кожен із подружжя заздалегідь закріплює за собою свою частину майна, наприклад, якщо другий веде бізнес або бере кредити.

    Документи для позову про поділ майна

    Зібрано 0 з 9Завантажити чек-лист PDF
    До якого суду подавати позов ст. 30 ЦПК України

    Позов про поділ нерухомості подають за її місцезнаходженням. Якщо ділиться кілька об’єктів, справу розглядає суд за місцезнаходженням найдорожчого з них.

    Хочете скласти позов самі?

    Завантажте зразок позову про поділ майна подружжя для свого випадку або доручіть його нам — від 20 000 грн.

    Зразки позовних заяв про поділ майна

    Шаблони склали адвокати Altexa за актуальною практикою Верховного Суду. Відкрийте зразок для свого випадку (текст українською — саме нею позови подають до суду) і заповніть поля у квадратних дужках, — підсудність, ціну позову та перелік доказів потрібно перевірити під ваші документи.

    Будинок

    Позов про поділ будинку та порядок користування земельною ділянкою

    Підходить, якщо
    Будинок куплено за час шлюбу й оформлено на одного з подружжя, а земельну ділянку під ним сформовано, але не приватизовано.
    Зміст
    Визнання права на ½ будинку та порядок користування ділянкою за ст. 120 ЗК і ст. 377 ЦК з позицією ВС у справі № 691/1240/18.
    ст. 60, 70, 71 СК України · ст. 120 ЗК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Будинок

    Позов про визнання майна спільним і поділ майна подружжя

    Підходить, якщо
    Подружжя перебуває у шлюбі, майно куплено за час шлюбу й оформлено на одного з них, а домовитися про поділ у нотаріуса не вдалося.
    Зміст
    Визнання права на ½ будинку в порядку поділу та порядок користування земельною ділянкою під будинком. Базова версія позову — без уточнення об’єкта в назві.
    ст. 60, 70, 71 СК України · ст. 120 ЗК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Квартира та авто

    Позов про розірвання шлюбу та поділ квартири й автомобіля

    Підходить, якщо
    Потрібно одним позовом розлучитися й поділити квартиру та машину, куплені за час шлюбу: кожному дістається свій об’єкт повністю.
    Зміст
    Розірвання шлюбу, поділ майна з визнанням права особистої власності на квартиру та автомобіль, прохання розглянути справу в порядку спрощеного провадження.
    ст. 60, 69–72, 112 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Іпотека

    Позов про поділ квартири, купленої в іпотеку

    Підходить, якщо
    Квартиру куплено за час шлюбу за кредитні кошти й оформлено на одного з подружжя, або він уже продав її без вашої згоди.
    Зміст
    Визнання права на ½ квартири, банк — третя особа; у разі продажу — визнання договору недійсним і витребування ½ квартири в покупця.
    ст. 60, 65, 70 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    «Цивільний шлюб»

    Позов про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ депозиту

    Підходить, якщо
    Ви жили з партнером без реєстрації шлюбу, він помер, а спільні заощадження залишилися на вкладі на його ім’я.
    Зміст
    Встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на ½ коштів вкладу, клопотання про витребування виписок банку, спадкової справи та виклик свідків.
    ст. 74, 60, 70 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Особисте майно

    Позов про визнання права власності на будинок, збудований до шлюбу

    Підходить, якщо
    Будинок (недобудову) збудовано до шлюбу за ваші особисті кошти, а колишній чоловік вважає його спільним або не пускає вас до нього.
    Зміст
    Визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва як на особисте майно та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні.
    ст. 57 СК України · ст. 331, 392 ЦК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Бізнес

    Позов про поділ магазину, переоформленого через компанію

    Підходить, якщо
    Чоловік вивів спільний магазин через статутний капітал ТОВ, а потім повернув його собі за договором дарування від родича.
    Зміст
    Визнання недійсними актів передання до статутного капіталу й назад та договору дарування, поділ магазину по ½ частки.
    ст. 60, 65, 70 СК України · ст. 234, 369 ЦК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Квартира

    Позов про поділ квартири з визначенням часток

    Підходить, якщо
    Квартиру куплено за час шлюбу й оформлено на чоловіка або дружину, ви хочете отримати свою ½.
    Зміст
    Визнання права власності на ½, розрахунок ціни позову за оцінкою, перелік доказів оплати.
    ст. 60, 70 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Квартира

    Позов про передання квартири одному з подружжя з компенсацією

    Підходить, якщо
    Квартиру не можна поділити в натурі, і один із подружжя готовий виплатити другому його частку.
    Зміст
    Вимога про компенсацію ½ вартості та клопотання про внесення суми на депозитний рахунок суду.
    ст. 71 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Автомобіль

    Позов про поділ автомобіля

    Підходить, якщо
    Машину куплено за час шлюбу й оформлено на другого з подружжя — або вже продано без вашої згоди.
    Зміст
    Передання авто одному з подружжя з компенсацією ½ вартості, клопотання про арешт транспортного засобу.
    ст. 60, 71 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Частка в бізнесі

    Позов про компенсацію вартості частки в ТОВ

    Підходить, якщо
    Корпоративні права оформлено на другого з подружжя, а ви не хочете ставати учасником компанії.
    Зміст
    Вимога про компенсацію ½ вартості частки та клопотання про судово-економічну експертизу.
    ст. 60, 70 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Рахунки та кредити

    Позов про поділ спільних кредитних боргів

    Підходить, якщо
    Кредит узято за час шлюбу на потреби сім’ї, а сплачуєте його тільки ви.
    Зміст
    Стягнення з другого з подружжя ½ платежів, внесених після припинення спільного життя, і розрахунок суми.
    ст. 60, 70 СК УкраїниОновлено 21.10.2026
    Завантажити DOCX
    Зразок позову дає структуру, адвокат — сильну позицію.

    Кожна справа індивідуальна, і помилка в позові може коштувати місяців: суд залишить його без руху або поверне. Адвокат підготує позов з урахуванням ваших документів та обставин справи: перевірить строки й підсудність, розрахує ціну позову та судовий збір і підкріпить позицію актуальною практикою Верховного Суду.

    Зразок: Позовна заява про поділ спільного майна подружжя — квартири — та визнання права власності на ½ частку

    Зразок для ознайомлення. Поля в квадратних дужках заповніть під свою справу. Перед поданням перевірте підсудність, ціну позову, розмір судового збору та перелік доказів — або доручіть підготовку позову адвокату АО «АЛТЕКСА».

    До: [назва суду]
    Позов щодо нерухомого майна пред’являється за місцезнаходженням квартири (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

    Позивач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон], e-mail: [e-mail]; електронний кабінет в ЄСІТС: [наявний / відсутній].

    Представник позивача: адвокат [ПІБ], свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № [номер], адреса: [адреса], e-mail: [e-mail].

    Відповідач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер, якщо відомий], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон, якщо відомий], e-mail: [e-mail, якщо відомий].

    Ціна позову: [сума] грн — ½ ринкової вартості квартири за звітом про оцінку (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
    Судовий збір: [сума] грн — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про поділ спільного майна подружжя — квартири — та визнання права власності на ½ частку

    Обставини справи

    1. З [дата] позивач і відповідач перебувають (перебували) у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано [назва органу ДРАЦС], актовий запис № [номер]. [Шлюб розірвано рішенням суду від __, яке набрало законної сили __ / Шлюб не розірвано / Справа про розірвання шлюбу № __ перебуває на розгляді].

    2. Під час шлюбу за договором купівлі-продажу від [дата], посвідченим [нотаріус], реєстровий № [номер], придбано квартиру № [номер] загальною площею [площа] кв. м за адресою: [адреса]. Право власності зареєстровано за відповідачем.

    3. Квартиру оплачено за спільні кошти подружжя, що підтверджується [банківськими виписками / розписками / іншими документами]. Позивач надавала нотаріально посвідчену згоду на придбання квартири [за наявності].

    4. Відповідач відмовляється добровільно поділити квартиру. Ринкова вартість квартири за звітом про оцінку від [дата] становить [сума] грн, отже вартість частки позивача — [сума] грн.

    Правове обґрунтування

    Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Реєстрація права власності на одного з подружжя не спростовує презумпції спільності майна; тягар доведення зворотного покладається на того з подружжя, хто її заперечує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17). Частки подружжя при поділі є рівними (ч. 1 ст. 70 СК України), поділ здійснюється за правилами ст. 69–71 СК України та ст. 372 ЦК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69–71 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 27–30, 175, 177 ЦПК України, прошу суд:

    1. Визнати квартиру № [номер] за адресою [адреса] об’єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача.
    2. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на ½ частку квартири.
    3. Залишити у власності відповідача ½ частку квартири.
    4. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Судовий збір — [сума] грн; витрати на професійну правничу допомогу — орієнтовно [сума] грн. Докази понесених витрат буде подано в порядку ст. 141 ЦПК України.

    Підтвердження та відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України

    Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї позовної заяви [не вживалися / вживалися: зазначити].

    Оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

    Додатки

    1. Копія свідоцтва про шлюб (рішення суду про розірвання шлюбу).
    2. Копія договору купівлі-продажу квартири.
    3. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
    4. Звіт про оцінку квартири.
    5. Докази оплати квартири за спільні кошти.
    6. Документ про сплату судового збору.
    7. Копії позовної заяви з додатками для відповідача.
    8. Ордер / довіреність, що підтверджує повноваження представника.

    «[__]» [місяць] 20[__] р.    Позивач (представник) ____________ [ПІБ]

    Зразок: Позовна заява про поділ спільного майна подружжя з передачею квартири позивачу та виплатою відповідачу грошової компенсації

    Зразок для ознайомлення. Поля в квадратних дужках заповніть під свою справу. Перед поданням перевірте підсудність, ціну позову, розмір судового збору та перелік доказів — або доручіть підготовку позову адвокату АО «АЛТЕКСА».

    До: [назва суду]
    Позов щодо нерухомого майна пред’являється за місцезнаходженням квартири (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

    Позивач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон], e-mail: [e-mail]; електронний кабінет в ЄСІТС: [наявний / відсутній].

    Представник позивача: адвокат [ПІБ], свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № [номер], адреса: [адреса], e-mail: [e-mail].

    Відповідач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер, якщо відомий], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон, якщо відомий], e-mail: [e-mail, якщо відомий].

    Ціна позову: [сума] грн — вартість квартири, яку позивач просить передати у свою власність (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
    Судовий збір: [сума] грн — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про поділ спільного майна подружжя з передачею квартири позивачу та виплатою відповідачу грошової компенсації

    Обставини справи

    1. З [дата] позивач і відповідач перебувають (перебували) у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано [назва органу ДРАЦС], актовий запис № [номер]. [Шлюб розірвано рішенням суду від __, яке набрало законної сили __ / Шлюб не розірвано / Справа про розірвання шлюбу № __ перебуває на розгляді].

    2. Під час шлюбу придбано однокімнатну квартиру № [номер] площею [площа] кв. м за адресою: [адреса] (договір від [дата]). Право власності зареєстровано за [позивачем / відповідачем].

    3. Квартира є неподільною річчю: виділити в ній дві ізольовані частини, які відповідали б часткам співвласників, неможливо. Спільне користування квартирою після припинення шлюбних відносин неможливе. У квартирі проживає позивач [разом з неповнолітньою дитиною], інше житло у позивача відсутнє.

    4. Ринкова вартість квартири за звітом про оцінку від [дата] становить [сума] грн, вартість ½ частки — [сума] грн. Цю суму позивач попередньо вніс на депозитний рахунок суду, що підтверджується [квитанцією / платіжною інструкцією від __ № __].

    Правове обґрунтування

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності, зокрема на житловий будинок, квартиру, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (ч. 4 ст. 71 СК України), та можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч. 5 ст. 71 СК України). Підстави припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників встановлено ст. 365 ЦК України. При вирішенні спору суд враховує інтереси подружжя, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 71 СК України).

    Клопотання

    Прошу долучити до матеріалів справи докази попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок [назва суду] грошової суми [сума] грн як компенсації вартості ½ частки квартири.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69–71 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 27–30, 175, 177 ЦПК України, прошу суд:

    1. Визнати квартиру № [номер] за адресою [адреса] об’єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача.
    2. У порядку поділу спільного майна подружжя передати квартиру у власність позивача та визнати за ним право власності на неї в цілому.
    3. Стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію вартості ½ частки квартири в розмірі [сума] грн за рахунок коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок суду, та припинити право відповідача на частку у праві спільної власності на квартиру.
    4. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати [або: судові витрати залишити за позивачем].

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Судовий збір — [сума] грн; витрати на професійну правничу допомогу — орієнтовно [сума] грн. Докази понесених витрат буде подано в порядку ст. 141 ЦПК України.

    Підтвердження та відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України

    Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї позовної заяви [не вживалися / вживалися: зазначити].

    Оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

    Додатки

    1. Копія свідоцтва про шлюб (рішення суду про розірвання шлюбу).
    2. Копія договору купівлі-продажу квартири.
    3. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
    4. Звіт про оцінку квартири.
    5. Документ про внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду.
    6. Докази відсутності іншого житла / проживання дитини з позивачем (за наявності).
    7. Документ про сплату судового збору.
    8. Копії позовної заяви з додатками для відповідача.
    9. Ордер / довіреність, що підтверджує повноваження представника.

    «[__]» [місяць] 20[__] р.    Позивач (представник) ____________ [ПІБ]

    Зразок: Позовна заява про поділ спільного майна подружжя — автомобіля — з виплатою грошової компенсації

    Зразок для ознайомлення. Поля в квадратних дужках заповніть під свою справу. Перед поданням перевірте підсудність, ціну позову, розмір судового збору та перелік доказів — або доручіть підготовку позову адвокату АО «АЛТЕКСА».

    До: [назва суду]
    Позов пред’являється за зареєстрованим місцем проживання відповідача (ст. 27 ЦПК України) або в одному провадженні з вимогою про розірвання шлюбу.

    Позивач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон], e-mail: [e-mail]; електронний кабінет в ЄСІТС: [наявний / відсутній].

    Представник позивача: адвокат [ПІБ], свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № [номер], адреса: [адреса], e-mail: [e-mail].

    Відповідач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер, якщо відомий], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон, якщо відомий], e-mail: [e-mail, якщо відомий].

    Ціна позову: [сума] грн — ринкова вартість автомобіля (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
    Судовий збір: [сума] грн — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про поділ спільного майна подружжя — автомобіля — з виплатою грошової компенсації

    Обставини справи

    1. З [дата] позивач і відповідач перебувають (перебували) у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано [назва органу ДРАЦС], актовий запис № [номер]. [Шлюб розірвано рішенням суду від __, яке набрало законної сили __ / Шлюб не розірвано / Справа про розірвання шлюбу № __ перебуває на розгляді].

    2. Під час шлюбу за спільні кошти придбано автомобіль [марка, модель], [рік] року випуску, VIN [номер], д. н. з. [номер], зареєстрований за відповідачем (свідоцтво про реєстрацію ТЗ [серія, номер]).

    3. Автомобіль є неподільною річчю. [Автомобілем фактично користується позивач / відповідач]. Ринкова вартість автомобіля за звітом про оцінку від [дата] становить [сума] грн.

    4. [Варіант: Відповідач вчиняє дії щодо продажу автомобіля без згоди позивача / Автомобіль відчужено відповідачем без згоди позивача __ (дата)].

    Правове обґрунтування

    Автомобіль, набутий за час шлюбу, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України). Частки подружжя є рівними (ч. 1 ст. 70 СК України). Неподільні речі присуджуються одному з подружжя з урахуванням інтересів сторін; другому присуджується грошова компенсація вартості його частки (ст. 71 СК України). Розпорядження спільним майном здійснюється за взаємною згодою подружжя (ст. 65 СК України). Якщо спільне майно відчужене одним із подружжя без згоди другого, при поділі враховується його вартість, а другий з подружжя має право на компенсацію своєї частки.

    Заява про забезпечення позову

    Оскільки відповідач може відчужити автомобіль, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, прошу на підставі ст. 149–150 ЦПК України накласти арешт на автомобіль [марка, модель], VIN [номер], та заборонити відповідачу та сервісним центрам МВС вчиняти дії щодо його перереєстрації до набрання рішенням суду законної сили.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69–71 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 27–30, 175, 177 ЦПК України, прошу суд:

    1. Визнати автомобіль [марка, модель], VIN [номер], об’єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача.
    2. У порядку поділу спільного майна подружжя передати автомобіль у власність [позивача / відповідача].
    3. Стягнути з [сторона, якій передано авто] на користь [інша сторона] грошову компенсацію вартості ½ частки автомобіля в розмірі [сума] грн.
    4. [Варіант, якщо авто вже продано: Стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію ½ вартості відчуженого автомобіля в розмірі __ грн.]
    5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Судовий збір — [сума] грн; витрати на професійну правничу допомогу — орієнтовно [сума] грн. Докази понесених витрат буде подано в порядку ст. 141 ЦПК України.

    Підтвердження та відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України

    Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї позовної заяви [не вживалися / вживалися: зазначити].

    Оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

    Додатки

    1. Копія свідоцтва про шлюб (рішення суду про розірвання шлюбу).
    2. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу / відповідь сервісного центру МВС.
    3. Копія договору купівлі-продажу автомобіля (за наявності).
    4. Звіт про оцінку автомобіля.
    5. Документ про сплату судового збору.
    6. Копії позовної заяви з додатками для відповідача.
    7. Ордер / довіреність, що підтверджує повноваження представника.

    «[__]» [місяць] 20[__] р.    Позивач (представник) ____________ [ПІБ]

    Зразок: Позовна заява про стягнення компенсації вартості ½ частки у статутному капіталі товариства в порядку поділу спільного майна подружжя

    Зразок для ознайомлення. Поля в квадратних дужках заповніть під свою справу. Перед поданням перевірте підсудність, ціну позову, розмір судового збору та перелік доказів — або доручіть підготовку позову адвокату АО «АЛТЕКСА».

    До: [назва суду]
    Позов пред’являється за зареєстрованим місцем проживання відповідача (ст. 27 ЦПК України).

    Позивач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон], e-mail: [e-mail]; електронний кабінет в ЄСІТС: [наявний / відсутній].

    Представник позивача: адвокат [ПІБ], свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № [номер], адреса: [адреса], e-mail: [e-mail].

    Відповідач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер, якщо відомий], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон, якщо відомий], e-mail: [e-mail, якщо відомий].

    Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ [назва], код ЄДРПОУ [код], місцезнаходження: [адреса].

    Ціна позову: [сума] грн — ½ ринкової вартості частки у статутному капіталі товариства.
    Судовий збір: [сума] грн — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про стягнення компенсації вартості ½ частки у статутному капіталі товариства в порядку поділу спільного майна подружжя

    Обставини справи

    1. З [дата] позивач і відповідач перебувають (перебували) у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано [назва органу ДРАЦС], актовий запис № [номер]. [Шлюб розірвано рішенням суду від __, яке набрало законної сили __ / Шлюб не розірвано / Справа про розірвання шлюбу № __ перебуває на розгляді].

    2. Під час шлюбу відповідач набув частку у статутному капіталі ТОВ [назва] (код ЄДРПОУ [код]) у розмірі [розмір] % [шляхом внесення вкладу / за договором купівлі-продажу частки від __]. Внесок до статутного капіталу сплачено за рахунок спільних коштів подружжя.

    3. Учасником товариства зареєстровано лише відповідача. Позивач не бажає ставати учасником товариства та претендує на грошову компенсацію половини вартості частки.

    4. Ринкова вартість частки на дату звернення до суду не визначена; її встановлення потребує спеціальних знань, у зв’язку з чим позивач заявляє клопотання про призначення експертизи.

    Правове обґрунтування

    Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Якщо один із подружжя вніс спільні кошти до статутного капіталу господарського товариства, другий із подружжя не набуває корпоративних прав, проте має право на компенсацію половини вартості частки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц). Частки подружжя є рівними (ч. 1 ст. 70 СК України); поділ здійснюється за правилами ст. 69–71 СК України.

    Клопотання про витребування доказів та призначення експертизи

    1. На підставі ст. 84 ЦПК України прошу витребувати у ТОВ [назва] фінансову звітність за [період], статут та документи про формування статутного капіталу.

    2. На підставі ст. 103 ЦПК України прошу призначити судову економічну (оціночну) експертизу для визначення ринкової вартості частки відповідача у статутному капіталі ТОВ [назва] станом на дату проведення експертизи. Проведення експертизи доручити [експертна установа].

    На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69–71 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 27–30, 175, 177 ЦПК України, прошу суд:

    1. Визнати частку в розмірі [розмір] % у статутному капіталі ТОВ [назва] об’єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача.
    2. У порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості ½ частки в розмірі [сума, буде уточнена за висновком експерта] грн.
    3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Судовий збір — [сума] грн; витрати на професійну правничу допомогу — орієнтовно [сума] грн, судова експертиза — [сума] грн. Докази понесених витрат буде подано в порядку ст. 141 ЦПК України.

    Підтвердження та відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України

    Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї позовної заяви [не вживалися / вживалися: зазначити].

    Оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

    Додатки

    1. Копія свідоцтва про шлюб (рішення суду про розірвання шлюбу).
    2. Витяг з ЄДР щодо ТОВ.
    3. Документи про набуття частки та внесення вкладу (за наявності).
    4. Докази джерела коштів, внесених до статутного капіталу (за наявності).
    5. Документ про сплату судового збору.
    6. Копії позовної заяви з додатками для відповідача.
    7. Ордер / довіреність, що підтверджує повноваження представника.

    «[__]» [місяць] 20[__] р.    Позивач (представник) ____________ [ПІБ]

    Зразок: Позовна заява про стягнення ½ сплачених платежів за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї

    Зразок для ознайомлення. Поля в квадратних дужках заповніть під свою справу. Перед поданням перевірте підсудність, ціну позову, розмір судового збору та перелік доказів — або доручіть підготовку позову адвокату АО «АЛТЕКСА».

    До: [назва суду]
    Позов пред’являється за зареєстрованим місцем проживання відповідача (ст. 27 ЦПК України).

    Позивач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон], e-mail: [e-mail]; електронний кабінет в ЄСІТС: [наявний / відсутній].

    Представник позивача: адвокат [ПІБ], свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № [номер], адреса: [адреса], e-mail: [e-mail].

    Відповідач: [ПІБ], [дата народження] р. н., РНОКПП [номер, якщо відомий], місце проживання: [адреса], тел.: [телефон, якщо відомий], e-mail: [e-mail, якщо відомий].

    Ціна позову: [сума] грн — сума, яку позивач просить стягнути з відповідача.
    Судовий збір: [сума] грн — 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про стягнення ½ сплачених платежів за кредитним договором, укладеним в інтересах сім’ї

    Обставини справи

    1. З [дата] позивач і відповідач перебувають (перебували) у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано [назва органу ДРАЦС], актовий запис № [номер]. [Шлюб розірвано рішенням суду від __, яке набрало законної сили __ / Шлюб не розірвано / Справа про розірвання шлюбу № __ перебуває на розгляді].

    2. Під час шлюбу [позивачем / відповідачем] укладено кредитний договір № [номер] від [дата] з [назва банку] на суму [сума] грн. Кредитні кошти використано в інтересах сім’ї: [на придбання / ремонт / лікування — зазначити].

    3. З [дата] сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. З цього часу кредит погашає лише позивач за власні кошти — за період з [дата] по [дата] сплачено [сума] грн.

    4. Відповідач відмовляється компенсувати позивачу половину сплачених сум.

    Правове обґрунтування

    Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно (кошти), одержане за договором, використане в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК України). За зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї, подружжя відповідає спільним майном (ст. 73 СК України), а частки подружжя є рівними (ч. 1 ст. 70 СК України). Отже, один із подружжя, який після фактичного припинення шлюбних відносин виконав спільне зобов’язання за власні кошти, має право вимагати від другого з подружжя відшкодування половини сплачених сум (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 320/3072/18).

    Клопотання про витребування доказів

    На підставі ст. 84 ЦПК України прошу витребувати у [назва банку] довідку про історію погашення кредиту за договором № [номер] із зазначенням осіб, які вносили платежі, за період з [дата] по [дата].

    На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69–71 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 27–30, 175, 177 ЦПК України, прошу суд:

    1. Визнати зобов’язання за кредитним договором № [номер] від [дата] спільним зобов’язанням подружжя, яке виникло в інтересах сім’ї.
    2. Стягнути з відповідача на користь позивача ½ частину платежів, сплачених позивачем за кредитним договором за період з [дата] по [дата], у розмірі [сума] грн.
    3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат

    Судовий збір — [сума] грн; витрати на професійну правничу допомогу — орієнтовно [сума] грн. Докази понесених витрат буде подано в порядку ст. 141 ЦПК України.

    Підтвердження та відомості відповідно до ст. 175 ЦПК України

    Підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї позовної заяви [не вживалися / вживалися: зазначити].

    Оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача.

    Додатки

    1. Копія свідоцтва про шлюб (рішення суду про розірвання шлюбу).
    2. Копія кредитного договору.
    3. Довідка банку про стан заборгованості та історію погашення.
    4. Квитанції / виписки про сплату платежів позивачем.
    5. Докази використання кредитних коштів в інтересах сім’ї.
    6. Докази дати припинення спільного проживання (за наявності).
    7. Документ про сплату судового збору.
    8. Копії позовної заяви з додатками для відповідача.
    9. Ордер / довіреність, що підтверджує повноваження представника.

    «[__]» [місяць] 20[__] р.    Позивач (представник) ____________ [ПІБ]

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя (житлового будинку та земельної ділянки)

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ДО ________________ РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

    Адреса: ______________________ [адреса суду]

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса місця проживання (реєстрації): ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    ВІДПОВІДАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: невідомий

    Ціна позову: ____________ грн [вартість 1/2 частки майна]

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя (житлового будинку та земельної ділянки)

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    «___» ____________ 20___ року між ______________________ [ПІБ Позивача], дошлюбне прізвище «____________» (далі – Позивач), та ______________________ [ПІБ Відповідача] (далі – Відповідач) було укладено шлюб, про що ______________________ [найменування органу ДРАЦС] зроблено актовий запис № ______ (копія свідоцтва про шлюб серії ____ № ________ від __.__.20__ року додається до позову, оригінал перебуває у Позивача).

    Від спільного подружнього життя сторони мають спільну неповнолітню дитину:

    • ______________________ [ПІБ дитини], ____________ року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ____ № ________ від __.__.20__ року (копія додається до позову, оригінал перебуває у Позивача).

    «___» ____________ 20___ року, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, Позивачем та Відповідачем було придбано у спільну сумісну власність:

    • житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею ______ кв. м, розташований за адресою: ______________________ [адреса будинку], що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від __.__.20__ року.

    Договір купівлі-продажу житлового будинку від __.__.20__ року посвідчено приватним нотаріусом ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] __.__.20__ року за реєстровим № ______ (бланк серії ____ № ________) (копія договору додається до позову, оригінал перебуває у Відповідача).

    Згідно з пунктом ___ договору його укладено за згодою дружини (чоловіка) Покупця – Позивача, викладеною у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом ______________________ __.__.20__ року за реєстровим № ______ (бланк серії ____ № ________), яка зберігається у справах нотаріуса.

    Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказаний житловий будинок належить на праві приватної власності Відповідачу.

    Відповідно до пункту ___ договору продаж житлового будинку вчинено за ціною ____________ грн. Оскільки Позивач претендує на 1/2 частку зазначеного майна, ціна позову становить ____________ грн.

    Згідно з пунктом ___ договору житловий будинок розташований на земельній ділянці площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

    Враховуючи, що право на поділ спільного сумісного майна подружжя виникає незалежно від розірвання шлюбу, Позивач вважає за необхідне звернутися до суду з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.

    2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

    Згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Статтею 61 СК України встановлено, що об’єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Тобто, за змістом вищезазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

    Режим спільної сумісної власності для майна, придбаного подружжям за час шлюбу, встановлює і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

    Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

    За змістом статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

    Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

    У відповідності до гл. 8 Сімейного Кодексу України (ст.ст. 60-71) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. І об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. При цьому, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 роз’яснюється, що суду, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

    Отже, відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Отже, стаття 60 СК України та стаття 368 ЦК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

    Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).

    3. МАЙНО ПРИДБАНЕ В ІНТЕРЕСАХ СІМ’Ї

    Станом на момент звернення з позовом сторони з дня придбання житлового будинку постійно спільно проживають у спірному будинку разом зі спільною неповнолітньою дитиною. Таким чином, спірний будинок є постійним місцем проживання для всіх членів сім’ї.

    Вищезазначена сукупність обставин дає підстави дійти висновку, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладався в інтересах сім’ї, а саме для проживання в ньому всіх її членів. Жодних заяв про те, що будинок набувається за особисті кошти Відповідача, Позивач ніколи не підписував(-ла).

    З огляду на те, що житловий будинок за адресою: ______________________ та земельна ділянка під ним набуті за час шлюбу, зазначене майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя.

    Враховуючи викладене та виходячи з принципу рівності часток подружжя у спільному майні, наявні правові підстави для визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частку житлового будинку.

    4. ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПІД БУДИНКОМ

    У постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 691/1240/18 Верховний Суд дійшов таких висновків:

    Якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

    Частина 2 статті 377 ЦК України визначає: якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

    За ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю та споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

    Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

    Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

    Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

    Таким чином, згідно частини другої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

    Нормами статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

    Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Згідно з витягом з ДЗК про земельну ділянку від __.__.20__ року № НВ-__________, земельна ділянка з кадастровим номером __________:__:___:____ площею ______ га зареєстрована __.__.20__ року.

    Зважаючи на те, що земельна ділянка під спірним будинком площею ______ га з кадастровим номером __________:__:___:____ є сформованою, але не приватизованою, державний акт на право власності на землю не видавався, слід встановити порядок користування земельною ділянкою під будинком, виділивши кожному з подружжя у користування земельну ділянку площею по ______ га. Таке рішення суду буде підставою для оформлення приватизації земельної ділянки без згоди іншого з подружжя.

    5. СПОСІБ ЗАХИСТУ ТА ІНШІ ВІДОМОСТІ

    Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

    Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали документів: договір купівлі-продажу житлового будинку перебуває у Відповідача.

    Щодо досудового врегулювання спору: Позивач вжив усіх можливих заходів для врегулювання спору в позасудовому порядку та запропонував укласти у нотаріуса договір про поділ майна подружжя, однак Відповідач відмовляється добровільно провести поділ спільного майна, тому Позивач змушений(-а) звернутися з позовом до суду.

    Керуючись ст. ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 372, 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 30, 43, 77–79, 82, 175, 178 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності:
      — за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: ______________________;
      — за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: ______________________.
    2. Встановити порядок користування земельною ділянкою площею ______ га з кадастровим номером __________:__:___:____, яка знаходиться під житловим будинком за адресою: ______________________, шляхом визнання права користування:
      — за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частину земельної ділянки площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, у розмірі ______ га;
      — за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частину земельної ділянки площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, у розмірі ______ га.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору;
    2. копія договору купівлі-продажу житлового будинку;
    3. копія паспорта та РНОКПП Позивача (тільки для суду);
    4. копія довідки про РНОКПП Відповідача;
    5. копія свідоцтва про шлюб;
    6. копія свідоцтва про народження дитини;
    7. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
    8. витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
    9. копія позовної заяви з додатками для Відповідача.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про поділ майна подружжя (житлового будинку та земельної ділянки) та має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, ціна позову, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (квартири та автомобіля)

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ________________ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________, e-mail: ____________

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    РНОКПП: ____________

    Адреса місця реєстрації: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:

    АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»

    код ЄДРПОУ: 40373242

    в особі адвоката ______________________ [ПІБ]

    Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53

    Телефон: +38 098 829 01 01

    E-mail: office@altexa.com.ua

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    ВІДПОВІДАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    РНОКПП: ____________

    Адреса місця реєстрації: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    Ціна позову: ____________ грн [загальна вартість майна, що ділиться]

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (квартири та автомобіля)

    Предметом позову є вимога немайнового характеру про розірвання шлюбу та вимога майнового характеру про поділ спільного майна подружжя при розірванні шлюбу між ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження (далі – Позивач), та ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження (далі – Відповідач).

    До спільного майна подружжя, набутого ними під час шлюбу, входить:

    • об’єкт нерухомого майна: квартира № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м;
    • транспортний засіб: автомобіль марки ____________, модель ____________, ____________ року випуску, реєстраційний номер ____________.

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    «___» ____________ 20___ року між Позивачем та Відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований ______________________ [найменування органу ДРАЦС], про що зроблено актовий запис № ______ та видано свідоцтво про шлюб серії ____ № ________.

    Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають. [За наявності дітей – зазначити їх ПІБ, дати народження та з ким із батьків вони проживатимуть.]

    Під час перебування у шлюбі подружжям було придбано у спільну сумісну власність таке майно:

    1.1. Транспортний засіб – автомобіль.

    __.__.20__ року на ім’я Відповідача було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу: автомобіля марки ____________, модель ____________, реєстраційний номер ____________, VIN-код ______________________ (копія договору купівлі-продажу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу додаються до позову). [Якщо автомобіль придбано за кордоном – додається також переклад договору українською мовою.]

    Згідно з договором купівлі-продажу вартість автомобіля становить ____________ грн [або сума в іноземній валюті та її еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору].

    Автомобіль перебуває у фактичному володінні та користуванні Позивача. Спору щодо порядку користування автомобілем між сторонами немає.

    1.2. Об’єкт нерухомого майна – квартира.

    __.__.20__ року на ім’я Відповідача було укладено договір купівлі-продажу квартири № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м.

    Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] та зареєстровано в реєстрі за № ______ (копія договору купівлі-продажу квартири від __.__.20__ року додається до позову).

    Ринкова вартість квартири відповідно до звіту про оцінку, складеного ______________________ [суб’єкт оціночної діяльності], становить ____________ грн.

    Виходячи з вартості майна, що підлягає поділу, ціна позову становить ____________ грн.

    Позивач прийняв рішення розірвати шлюб з Відповідачем, у зв’язку з чим подається цей позов, однією з вимог якого є вимога про розірвання шлюбу.

    Разом з тим, враховуючи, що Відповідач є титульним власником усього майна, набутого подружжям під час шлюбу, з метою уникнення між сторонами спорів у майбутньому та отримання кожним із подружжя можливості вільно розпоряджатися належним йому майном, Позивач вважає за доцільне заявити вимогу про поділ майна подружжя та визнати за кожним із подружжя право особистої приватної власності на окреме майно.

    Шлюбний договір між подружжям не укладався, згоди щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між ними не досягнуто.

    Враховуючи, що автомобіль перебуває у фактичному володінні Позивача, поділ майна доцільно здійснити таким чином:

    • за Позивачем визнати право особистої приватної власності на автомобіль;
    • за Відповідачем визнати право особистої приватної власності на квартиру.

    [Якщо вартість майна, яке пропонується передати кожному з подружжя, суттєво відрізняється, необхідно обґрунтувати відступлення від засади рівності часток (ч. 2, 3 ст. 70 СК України) або заявити вимогу про стягнення грошової компенсації з попереднім внесенням відповідної суми на депозитний рахунок суду (ч. 4, 5 ст. 71 СК України).]

    2. ЩОДО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ

    Спільне подружнє життя у сторін не склалося через зовсім різні погляди на життя, на права та обов'язки подружжя, у зв'язку з чим в сім'ї часто виникали непорозуміння, що призвело до втрати почуття любові, поваги та довіри один до одного.

    На теперішній час шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Шлюб, укладений між сторонами, має формальний характер і фактично припинив своє існування.

    Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам Позивача, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, є всі підстави для розірвання шлюбу в судовому порядку.

    Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі – СК України) кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

    Згідно з положенням статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Діючим законодавством України передбачено право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною.

    Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

    Позивач наголошує, що сімейне життя у подружжя не налагоджується вже тривалий час і за таких обставин збереження шлюбу та примирення сторін неможливе, у зв’язку з чим просить суд не вживати заходів щодо примирення та не надавати строк для примирення.

    3. ЩОДО ПОДІЛУ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ

    У частині першій статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

    Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім’я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім’я якої зареєстроване.

    Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

    Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).

    Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Аналізуючи вказані норми матеріального права в сукупності, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частки чоловіка і дружини відповідно до ст. 70 СК України є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 77, 78 ЦПК України), і це є її процесуальним обов’язком (стаття 81 ЦПК України).

    Ця презумпція може бути спростована, і один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).

    Як роз’яснено в пунктах 22–25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

    Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

    Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово- будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо.

    До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

    Головним критерієм поділу майна як об’єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (ч. 3 ст. 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

    У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

    Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

    Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

    4. ЩОДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ПІДСУДНОСТІ

    Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

    За змістом п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

    Виключна підсудність розгляду справ узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зокрема виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов’язків, що пов’язані з нерухомим майном.

    Квартира, щодо якої заявлено позовні вимоги, розташована у ____________ районі міста Києва, що відноситься до територіальної юрисдикції цього суду.

    5. СУДОВИЙ ЗБІР ТА ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК СУДОВИХ ВИТРАТ

    Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року подання позову.

    Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

    Позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу в сумі ____________ грн та за вимогу майнового характеру про поділ майна подружжя в сумі ____________ грн.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести у зв’язку з розглядом справи: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн.

    6. ІНШІ ВІДОМОСТІ

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали документів: свідоцтво про шлюб та договір купівлі-продажу квартири знаходяться у Відповідача; договір купівлі-продажу транспортного засобу знаходиться у Позивача.

    [Справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження лише якщо ціна позову не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України). В іншому разі – за правилами загального позовного провадження, а пункт 3 прохальної частини слід вилучити.]

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56, 60, 61, 68–71, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 30, 175, 176, 274 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. Розірвати шлюб між ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, та ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, зареєстрований __.__.20__ року ______________________ [найменування органу ДРАЦС], актовий запис № ______.
    2. Поділити спільне майно подружжя та визнати за кожним із подружжя право особистої приватної власності на окреме майно в такому порядку:
      — визнати за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, право особистої приватної власності на транспортний засіб: автомобіль марки ____________, модель ____________, реєстраційний номер ____________, VIN-код ______________________, набутий у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу від __.__.20__ року;
      — визнати за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, право особистої приватної власності на квартиру № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м.
    3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін [за наявності підстав].

    ДОДАТКИ:

    1. копія свідоцтва про шлюб;
    2. копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
    3. відомості про зареєстроване місце проживання Відповідача (для суду);
    4. копія договору купівлі-продажу квартири;
    5. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири;
    6. копія звіту про оцінку квартири;
    7. копія договору купівлі-продажу транспортного засобу [та його переклад українською мовою – у разі укладення за кордоном];
    8. копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
    9. ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
    10. докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачу;
    11. квитанції про сплату судового збору.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (квартири та автомобіля) і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, ціна позову, спосіб поділу майна, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про поділ квартири, придбаної за кредитні кошти (в іпотеку)

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ________________ РАЙОННИЙ СУД ________________

    [за місцезнаходженням квартири]

    Адреса: ______________________

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:

    АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»

    код ЄДРПОУ: 40373242

    в особі адвоката ______________________ [ПІБ]

    Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53

    Телефон: +38 098 829 01 01

    E-mail: office@altexa.com.ua

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    ВІДПОВІДАЧ 1:

    ______________________ [ПІБ колишнього чоловіка / дружини]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ВІДПОВІДАЧ 2 [лише у разі відчуження квартири]:

    ______________________ [ПІБ набувача квартири]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    ТРЕТЯ ОСОБА, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ:

    АТ «____________» [банк-іпотекодержатель]

    код ЄДРПОУ: ____________

    Адреса: ______________________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    Ціна позову: ____________ грн [вартість 1/2 частки квартири]

    Судовий збір: ____________ грн

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про поділ спільного майна подружжя – квартири, придбаної за кредитні кошти (в іпотеку)

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    Позивач та Відповідач 1 перебували у зареєстрованому шлюбі з __.__.20__ року. Рішенням ______________________ [найменування суду] від __.__.20__ року у справі № ____________ шлюб розірвано.

    Під час шлюбу, __.__.20__ року, Відповідач 1 уклав з ______________________ договір купівлі-продажу квартира № ____ у будинку № ____ по ______________________ у ____________, загальною площею ______ кв. м [або договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру в житловому комплексі, що будується].

    __.__.20__ року Відповідач 1 уклав з АТ «____________» (далі – Банк) кредитний договір № ____________, за умовами якого Банк надав кредит у сумі ____________ грн на придбання зазначеної квартири. Строк повернення кредиту – до __.__.20__ року.

    Для забезпечення виконання кредитного договору між Банком та Позивачем укладено договір поруки № ____________, за яким Позивач прийняла на себе солідарні з Відповідачем 1 зобов’язання перед Банком.

    Того ж дня Відповідач 1 уклав з Банком договір іпотеки № ____________, предметом якого є спірна квартира [майнові права на неї]. Відповідно до пункту ____ договору іпотеки іпотекодавець засвідчив, що предмет іпотеки перебуває у спільній сумісній власності з Позивачем. Для укладення договору іпотеки Позивач надала нотаріально засвідчену згоду на передачу квартири в іпотеку (засвідчена приватним нотаріусом ______________________ __.__.20__ року за реєстровим № ______).

    Таким чином, укладення кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки свідчить про те, що квартира придбавалася в інтересах сім’ї та розглядалася сторонами як об’єкт спільної сумісної власності подружжя.

    Позивач не лише надала нотаріальну згоду на передачу квартири в іпотеку, що було необхідною умовою укладення договору, а й виступила поручителем, прийнявши на себе солідарні зобов’язання перед Банком. Водночас Відповідач 1, укладаючи договір іпотеки, письмово засвідчив перед Банком, що предмет іпотеки перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Отже, Відповідач 1 власними діями та письмовими заявами підтвердив спільний правовий режим квартири, що виключає обґрунтованість доводів про належність цього майна до його особистої приватної власності.

    Право власності на квартиру зареєстровано за Відповідачем 1 __.__.20__ року [або: Відповідач 1 ухиляється від державної реєстрації права власності – див. розділ 4]. Кредит у період шлюбу погашався за рахунок спільних коштів подружжя.

    Після розірвання шлюбу Відповідач 1 вважає квартиру своєю особистою власністю, оскільки кредитний договір укладено з ним, перешкоджає Позивачу у користуванні квартирою та відмовляється добровільно поділити спільне майно. Шлюбний договір між сторонами не укладався. За таких обставин Позивач змушена звернутися до суду.

    2. КВАРТИРА, ПРИДБАНА ЗА КРЕДИТНІ КОШТИ, Є СПІЛЬНОЮ СУМІСНОЮ ВЛАСНІСТЮ ПОДРУЖЖЯ

    Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

    Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. За загальним правилом застосування цієї презумпції позивач не зобов’язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

    Згідно з ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

    У постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, переглядаючи справу про поділ квартири, придбаної в шлюбі за кредитні кошти, зазначив:

    «При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. Тобто, у подружжя, крім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержану за рахунок останніх квартиру, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники. Разом з тим, це не змінює статус спільності набутої під час шлюбу квартири за запозичені кошти, які були використані в інтересах сім’ї саме на придбання цього майна».

    У тій самій постанові Верховний Суд погодився з тим, що доводи одного з подружжя про погашення ним кредиту після розірвання шлюбу не мають правового значення для визначення правового режиму квартири, оскільки вона не є його особистою приватною власністю, а такий з подружжя не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, ставити питання про повернення половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів як солідарного боржника.

    Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно ділиться між подружжям у натурі (ч. 1 ст. 71 СК України).

    3. ПЕРЕБУВАННЯ КВАРТИРИ В ІПОТЕЦІ НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ ЇЇ ПОДІЛУ

    Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20 дійшов висновку, що перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнанню права власності на нього, оскільки при поділі такого майна дія договору іпотеки не припиняється і такий поділ не є розпорядженням предметом іпотеки.

    Зокрема, Верховний Суд зазначив, що якщо в іпотеку передано майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та на момент такої передачі зареєстроване на праві власності за одним із подружжя, то наступний поділ цього майна з визначенням часток кожного з подружжя не припиняє іпотеку. Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави припинення іпотеки, як визначення часток подружжя у спільному майні (стаття 17 Закону), а тому такий поділ не порушує прав іпотекодержателя.

    Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов’язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки. Отже, після визнання за Позивачем права власності на 1/2 частку квартири іпотека зберігається, а Позивач набуває статусу іпотекодавця щодо своєї частки.

    З огляду на це Банк залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Поділ квартири не змінює умов кредитного договору та не впливає на обсяг зобов’язань перед Банком.

    4. ЯКЩО КВАРТИРУ ПРИДБАНО В НОВОБУДОВІ (МАЙНОВІ ПРАВА) [за наявності]

    [Розділ застосовується, якщо в шлюбі набуто майнові права на квартиру в будинку, що будувався, будинок уже введено в експлуатацію, а Відповідач 1 не реєструє право власності на квартиру. До введення будинку в експлуатацію вимога про визнання права власності на квартиру є передчасною.]

    Будинок, у якому розташована спірна квартира, введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом (декларацією про готовність об’єкта до експлуатації) серії ____ № ____________ від __.__.20__ року. Проте Відповідач 1 ухиляється від державної реєстрації права власності на квартиру, а Позивач позбавлена можливості здійснити таку реєстрацію самостійно.

    Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

    Верховний Суд України у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 дійшов висновку, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації та з моменту державної реєстрації права власності на нього.

    Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19) зазначила, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, однак самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

    Оскільки будинок введено в експлуатацію, а Відповідач 1 відмовляється здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, захист прав Позивача на новостворене майно у разі їх невизнання Відповідачем 1 здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема шляхом визнання права власності (стаття 392 ЦК України).

    5. ЯКЩО КВАРТИРУ ВІДЧУЖЕНО БЕЗ ЗГОДИ ПОЗИВАЧА [за наявності]

    [Розділ застосовується, якщо Відповідач 1 продав, подарував чи іншим чином відчужив квартиру без нотаріально посвідченої згоди Позивача. У такому разі до участі у справі як Відповідача 2 залучається набувач квартири, а прохальну частину доповнюють пунктами 2 і 3.]

    __.__.20__ року Відповідач 1 без згоди Позивача відчужив спірну квартиру на користь Відповідача 2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______.

    Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути подана письмово і нотаріально посвідчена (ч. 3 ст. 65 СК України). Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників (ч. 2 ст. 369 ЦК України).

    У постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 607/1114/24 Верховний Суд зазначив: «Відсутність згоди одного із співвласників (колишнього подружжя) на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним».

    У постанові від 06 травня 2026 року у справі № 466/5663/23 Верховний Суд вказав, що факт ненадання згоди одним із співвласників на розпорядження нерухомим майном може бути підставою для визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним, і такий спосіб захисту порушеного права власності одного з подружжя (співвласників) може бути ефективним у разі пред’явлення позивачем позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.

    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 виснувала, що пред’явлення позову про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя.

    Відповідача 2 не можна вважати добросовісним набувачем. Єдиний державний реєстр судових рішень є відкритим, тож покупець, діючи розумно та обачливо, мав можливість дізнатися про судові спори щодо квартири між колишнім подружжям. Крім того, наявність іпотеки, за якою Позивач надала нотаріальну згоду та виступила поручителем, свідчить, що квартира набувалася під час шлюбу за участю дружини, а отже не могла беззастережно вважатися особистою власністю продавця.

    Оскільки частка Позивача у квартирі вибула з її володіння поза її волею, для ефективного захисту права також необхідно заявити вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 дійшла висновку, що належна позивачці 1/2 частка нерухомого майна є майном, яке може бути витребувано від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

    6. ПІДСУДНІСТЬ, ЦІНА ПОЗОВУ ТА СУДОВИЙ ЗБІР

    Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна. Спірна квартира розташована на території, на яку поширюється юрисдикція цього суду.

    Ціна позову визначається дійсною вартістю частки нерухомого майна, на яку Позивач просить визнати право власності (п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), і становить ____________ грн [1/2 ринкової вартості квартири згідно зі звітом про оцінку].

    Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру, подану фізичною особою, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за вимогу немайнового характеру (про визнання договору недійсним) – 0,4 розміру прожиткового мінімуму. При поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн.

    7. ІНШІ ВІДОМОСТІ

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали документів (кредитний договір, договір іпотеки, договір купівлі-продажу квартири) знаходяться у Відповідача 1; оригінал договору поруки – у Позивача.

    Заходи досудового врегулювання спору: Позивач пропонувала Відповідачу 1 добровільно поділити квартиру шляхом укладення нотаріального договору, однак Відповідач 1 відмовився.

    [До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК України), а не від дати розірвання шлюбу.]

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 65, 68–72 СК України, ст. ст. 16, 331, 368, 369, 372, 387, 388, 392 ЦК України, ст. ст. 17, 23 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 4, 5, 30, 175, 176 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ______________________ [ПІБ Позивача], РНОКПП ____________, право власності на 1/2 частку квартири № ____ у будинку № ____ по ______________________ у ____________, загальною площею ______ кв. м.
    2. [У разі відчуження квартири] Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № ____ у будинку № ____ по ______________________, укладений __.__.20__ року між ______________________ [ПІБ Відповідача 1] та ______________________ [ПІБ Відповідача 2], посвідчений приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______.
    3. [У разі відчуження квартири] Витребувати з незаконного володіння ______________________ [ПІБ Відповідача 2], РНОКПП ____________, 1/2 частку квартири № ____ у будинку № ____ по ______________________ на користь ______________________ [ПІБ Позивача], РНОКПП ____________.
    4. Стягнути з Відповідача (Відповідачів) на користь Позивача понесені судові витрати.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору;
    2. копія рішення суду про розірвання шлюбу (свідоцтва про розірвання шлюбу);
    3. копія договору купівлі-продажу квартири (майнових прав на квартиру);
    4. копія кредитного договору;
    5. копія договору поруки;
    6. копія договору іпотеки;
    7. копія нотаріально засвідченої згоди Позивача на передачу квартири в іпотеку;
    8. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
    9. звіт про оцінку квартири;
    10. копія сертифіката (декларації) про готовність будинку до експлуатації [за наявності];
    11. копія договору відчуження квартири та докази відкритих судових спорів щодо неї [за наявності];
    12. копії листів Банку [за наявності];
    13. копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
    14. ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
    15. докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачу (Відповідачам) та третій особі.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про поділ квартири, придбаної за кредитні кошти (в іпотеку), і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, склад учасників, спосіб захисту, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права на ½ депозиту

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ________________ РАЙОННИЙ (МІСЬКРАЙОННИЙ) СУД ________________ ОБЛАСТІ

    Адреса: ______________________

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:

    АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»

    код ЄДРПОУ: 40373242

    в особі адвоката ______________________ [ПІБ]

    Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53

    Телефон: +38 098 829 01 01

    E-mail: office@altexa.com.ua

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    ВІДПОВІДАЧ 1:

    ______________________ [ПІБ спадкоємця]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    ВІДПОВІДАЧ 2:

    ______________________ [ПІБ спадкоємця]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    [зазначаються всі спадкоємці, які прийняли спадщину]

    Ціна позову: ____________ грн [1/2 суми коштів на вкладі]

    Судовий збір: ____________ грн

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частину грошових коштів на банківському вкладі (депозиті)

    Позивач, ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження (далі – Позивач), та ______________________ [ПІБ померлого], ____________ року народження (далі – Спадкодавець), з ____________ 20___ року по __.__.20__ року (день смерті Спадкодавця) проживали однією сім’єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

    Після смерті Спадкодавця залишилось майно у вигляді грошових коштів на депозитному вкладі в АТ «____________» [найменування банку].

    Предметом спору фактично є визнання за Позивачем права власності на частину майна, яке увійшло до складу спадщини після смерті Спадкодавця, оскільки частка особи у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, не входить до спадкової маси.

    1. СКЛАД УЧАСНИКІВ СПРАВИ

    Належними відповідачами у справах, пов’язаних зі спадкуванням, є спадкоємці, які прийняли спадщину. Як вбачається з матеріалів спадкової справи № ______, заведеної приватним нотаріусом ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] після смерті Спадкодавця, із заявами про прийняття спадщини звернулися:

    • ______________________ [ПІБ] – ____________ [ступінь спорідненості] Спадкодавця, спадкоємець ____ черги за законом (Відповідач 1);
    • ______________________ [ПІБ] – ____________ [ступінь спорідненості] Спадкодавця, спадкоємець ____ черги за законом (Відповідач 2);
    • Позивач – як спадкоємець за заповітом [за наявності].

    [До участі у справі необхідно залучити всіх спадкоємців, які прийняли спадщину. Якщо хтось зі спадкоємців помер після відкриття спадщини, не встигнувши її оформити, відповідачами є його спадкоємці. Незалучення хоча б одного зі спадкоємців є підставою для відмови в позові через неналежний суб’єктний склад учасників справи.]

    2. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ФАКТ СПІЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ

    За час спільного проживання Позивач та Спадкодавець проживали за адресами: ______________________ (з ____ по ____ рік); ______________________ (з ____ по ____ рік).

    __.__.20__ року за спільні кошти було придбано квартиру № ____ у будинку № ____ по ______________________ у ____________. За спільною домовленістю договір купівлі-продажу було оформлено на Спадкодавця, що зумовлено тривалими й стабільними стосунками між сторонами та взаємною довірою, притаманною подружжю. [За наявності.]

    Позивач разом зі Спадкодавцем працювали, проживали однією сім’єю, вели спільне домашнє господарство, мали спільний побут та сімейний бюджет. За спільні кошти у квартирі було зроблено ремонт, придбано меблі та побутову техніку. Сторони разом проводили вихідні, їздили на відпочинок, запрошували в гості друзів на святкування днів народжень та інших подій.

    Частину коштів на придбання житла сторони зберігали на банківських рахунках Позивача, що підтверджується банківськими виписками (копії додаються). [За наявності.]

    __.__.20__ року Спадкодавець склав заповіт, яким заповів Позивачу ______________________ [майно]. Позивач, у свою чергу, видала Спадкодавцю нотаріальну довіреність на представництво її інтересів ______________________. Такі взаємні дії свідчать про довіру та спільні інтереси сім’ї і є типовими для подружніх пар. [За наявності.]

    Спільне придбання нерухомості є чітким доказом того, що сторони планували та реалізовували спільне життя як сімейна пара.

    Додаткові докази, які підтверджують стосунки, притаманні подружжю:

    • у декларації Спадкодавця про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, довіреною особою для повідомлення у разі екстреного випадку зазначено Позивача;
    • у документах ______________________ [місце роботи / військова частина / інша установа] Позивача зазначено як цивільну дружину Спадкодавця;
    • після смерті Спадкодавця особисті речі, документи та ключі від квартири було передано саме Позивачу;
    • Позивач брала участь в організації поховання Спадкодавця, що підтверджується копіями чеків;
    • спільні фотознімки, зроблені в різні періоди спільного проживання, свідчать про тривалі сімейні відносини та сімейні традиції;
    • факт спільного проживання можуть підтвердити свідки: ______________________ [ПІБ, ким доводиться сторонам].

    [Якщо факт спільного проживання вже встановлювався рішенням суду в іншій справі, що набрало законної сили, слід послатися на ч. 4 ст. 82 ЦПК України: обставини, встановлені таким рішенням, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.]

    Щодо банківського вкладу:

    __.__.20__ року, під час спільного проживання сторін однією сім’єю, Спадкодавець відкрив вклад «____________» строком на ____ місяців в АТ «____________» (договір / заява про приєднання № ____________ від __.__.20__ року), на який перераховував спільні кошти сім’ї. Позивачу було відомо про цей вклад, а також доступ до нього.

    Оскільки вклад відкрито за час спільного проживання сторін однією сім’єю за рахунок спільних коштів, грошові кошти на ньому є об’єктом спільної сумісної власності Позивача та Спадкодавця.

    3. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

    Такі обставини та факти як тривале спільне проживання, ведення спільного побуту, володіння спільною нерухомістю, здійснення юридично значущих взаємних дій однозначно свідчать про тривалі й стабільні стосунки між Позивачем та Спадкодавцем, які притаманні подружжя, та свідчать про їхні тривалі й стабільні взаємини, побудовані на довірі та спільних інтересах.

    Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

    Поняття сім’ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов’язкової ознаки сім’ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім’я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що й є ознаками сім’ї.

    Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім’ї») визначено, що до членів сім’ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках. Обов’язковою умовою для визнання їх членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

    Згідно з ч. 2 ст. 21 СК України проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення глави 8 СК України (ч. 2 ст. 74 СК України).

    Отже, проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є визначеною законом підставою для виникнення в них права спільної сумісної власності на майно, набуте за час такого проживання.

    Для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

    Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

    Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти.

    Взаємність прав та обов’язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов’язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з’ясування місця і часу такого проживання.

    Обов’язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18).

    Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов’язків (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 388/1430/21).

    У постанові від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18 Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що грошові кошти на банківських рахунках, відкритих на ім’я померлого в період спільного проживання сторін однією сім’єю без реєстрації шлюбу, є спільною сумісною власністю, і залишив без змін постанову, якою за позивачкою визнано право власності на 1/2 частину таких коштів.

    У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, частки кожного зі співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 2 ст. 370 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)).

    Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Отже, до складу спадщини входить лише частка Спадкодавця у спільному майні, а частка Позивача до спадкової маси не входить.

    Підтвердженням наявності банківського вкладу є копія договору (заяви про приєднання) від __.__.20__ року. Оскільки інформація про рух коштів на вкладі становить банківську таємницю, Позивач заявляє клопотання про витребування відповідних доказів від банку.

    Таким чином, з огляду на подані докази, які в сукупності з показаннями свідків підтверджують факт спільного проживання, Позивач має право на 1/2 частину грошових коштів на банківському вкладі, відкритому Спадкодавцем за час спільного проживання однією сім’єю з Позивачем.

    4. ЩОДО СПОСОБУ ЗАХИСТУ

    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила таке:

    У справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов’язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов’язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

    Вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

    З огляду на це вимога про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не є самостійним ефективним способом захисту у спорі про поділ спільного майна, а є підставою для вирішення такого спору.

    Водночас встановлення факту спільного проживання однією сім’єю необхідне Позивачу не лише для поділу майна, а й для ______________________ [зазначити інші юридичні наслідки: отримання документів в органах ДРАЦС, оформлення прав на житло, отримання соціальних виплат тощо].

    [З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду суд може відмовити у вимозі про встановлення факту як у неефективному способі захисту. Якщо встановлення факту не має для Позивача самостійного значення, достатньо заявити лише майнову вимогу, а факт спільного проживання обґрунтувати в мотивувальній частині позову.]

    5. ЦІНА ПОЗОВУ, СУДОВИЙ ЗБІР ТА СУДОВІ ВИТРАТИ

    Ціна позову визначається вартістю частки майна, на яку Позивач просить визнати право власності, – 1/2 суми грошових коштів на вкладі (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

    Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру, подану фізичною особою, сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за вимогу майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8.

    Оскільки точний залишок коштів на вкладі Позивачу невідомий і становить банківську таємницю, Позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо на момент пред’явлення позову встановити точну ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн. Докази розміру витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

    6. ІНШІ ВІДОМОСТІ

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих же Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали доказів знаходяться у Позивача.

    З огляду на предмет спору заходи досудового врегулювання спору не вживалися; обов’язковий досудовий порядок врегулювання такого спору законом не передбачений.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 21, 70, 74 СК України, ст. ст. 368, 370, 1218, 1226 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 76, 82, 84, 175, 176 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. Встановити факт проживання однією сім’єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, та ______________________ [ПІБ Спадкодавця], ____________ року народження, у період з ____________ 20___ року по __.__.20__ року. [Див. розділ 4 щодо способу захисту.]
    2. Визнати за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, право власності на 1/2 частину грошових коштів (з нарахованими відсотками) на банківському вкладі «____________» в АТ «____________», відкритому на ім’я ______________________ [ПІБ Спадкодавця], ____________ року народження, РНОКПП ____________, на підставі договору (заяви про приєднання) № ____________ від __.__.20__ року.
    3. Стягнути з Відповідачів на користь Позивача понесені судові витрати.

    КЛОПОТАННЯ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ДОКАЗІВ ТА ВИКЛИК СВІДКІВ

    Позивач самостійно не може отримати зазначені нижче докази, оскільки вони містять банківську таємницю та відомості, що не надаються стороннім особам. У зв’язку з цим, керуючись ст. ст. 84, 91 ЦПК України, в порядку підготовки справи до розгляду прошу суд:

    1. Витребувати від АТ «____________» інформацію про рух грошових коштів за банківським вкладом «____________», відкритим на ім’я ______________________ [ПІБ Спадкодавця], ____________ року народження, РНОКПП ____________, на підставі договору (заяви про приєднання) № ____________ від __.__.20__ року, за період з дня відкриття вкладу до дати виконання ухвали суду.
    2. Витребувати від приватного нотаріуса ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] належним чином засвідчену копію спадкової справи № ______, заведеної після смерті ______________________ [ПІБ Спадкодавця].
    3. Викликати в судове засідання для допиту як свідків:
      — ______________________ [ПІБ], ______________________ [ким доводиться сторонам], адреса / телефон: ____________;
      — ______________________ [ПІБ], ______________________ [ким доводиться сторонам], адреса / телефон: ____________.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору;
    2. копія свідоцтва про смерть Спадкодавця;
    3. копія договору банківського вкладу (заяви про приєднання);
    4. копія відповіді банку на адвокатський запит [за наявності];
    5. копія заповіту [за наявності];
    6. копія договору купівлі-продажу житла та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно [за наявності];
    7. копія декларації про вибір лікаря;
    8. копії банківських виписок з рахунків Позивача;
    9. копії документів, у яких Позивача зазначено як члена сім’ї Спадкодавця;
    10. копії чеків на витрати, пов’язані з похованням;
    11. копії спільних фотознімків;
    12. копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
    13. ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
    14. докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачам.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частину банківського вкладу і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, склад відповідачів, спосіб захисту, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ДО ________________ РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

    Адреса: ______________________ [адреса суду]

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса місця проживання (реєстрації): ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    ВІДПОВІДАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: невідомий

    Ціна позову: ____________ грн [вартість 1/2 частки майна]

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    «___» ____________ 20___ року між ______________________ [ПІБ Позивача], дошлюбне прізвище «____________» (далі – Позивач), та ______________________ [ПІБ Відповідача] (далі – Відповідач) було укладено шлюб, про що ______________________ [найменування органу ДРАЦС] зроблено актовий запис № ______ (копія свідоцтва про шлюб серії ____ № ________ від __.__.20__ року додається до позову, оригінал перебуває у Позивача).

    Від спільного подружнього життя сторони мають спільну неповнолітню дитину:

    • ______________________ [ПІБ дитини], ____________ року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ____ № ________ від __.__.20__ року (копія додається до позову, оригінал перебуває у Позивача).

    «___» ____________ 20___ року, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, Позивачем та Відповідачем було придбано у спільну сумісну власність:

    • житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею ______ кв. м, розташований за адресою: ______________________ [адреса будинку], що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від __.__.20__ року.

    Договір купівлі-продажу житлового будинку від __.__.20__ року посвідчено приватним нотаріусом ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] __.__.20__ року за реєстровим № ______ (бланк серії ____ № ________) (копія договору додається до позову, оригінал перебуває у Відповідача).

    Згідно з пунктом ___ договору його укладено за згодою дружини (чоловіка) Покупця – Позивача, викладеною у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом ______________________ __.__.20__ року за реєстровим № ______ (бланк серії ____ № ________), яка зберігається у справах нотаріуса.

    Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказаний житловий будинок належить на праві приватної власності Відповідачу.

    Відповідно до пункту ___ договору продаж житлового будинку вчинено за ціною ____________ грн. Оскільки Позивач претендує на 1/2 частку зазначеного майна, ціна позову становить ____________ грн.

    Згідно з пунктом ___ договору житловий будинок розташований на земельній ділянці площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

    Враховуючи, що право на поділ спільного сумісного майна подружжя виникає незалежно від розірвання шлюбу, Позивач вважає за необхідне звернутися до суду з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.

    2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

    Згідно з вимогами статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Статтею 61 СК України встановлено, що об’єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Тобто, за змістом вищезазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

    Режим спільної сумісної власності для майна, придбаного подружжям за час шлюбу, встановлює і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

    Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

    За змістом статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

    Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

    У відповідності до гл. 8 Сімейного Кодексу України (ст.ст. 60-71) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. І об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. При цьому, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 роз’яснюється, що суду, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

    Отже, відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Отже, стаття 60 СК України та стаття 368 ЦК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

    Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).

    3. МАЙНО ПРИДБАНЕ В ІНТЕРЕСАХ СІМ’Ї

    Станом на момент звернення з позовом сторони з дня придбання житлового будинку постійно спільно проживають у спірному будинку разом зі спільною неповнолітньою дитиною. Таким чином, спірний будинок є постійним місцем проживання для всіх членів сім’ї.

    Вищезазначена сукупність обставин дає підстави дійти висновку, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладався в інтересах сім’ї, а саме для проживання в ньому всіх її членів. Жодних заяв про те, що будинок набувається за особисті кошти Відповідача, Позивач ніколи не підписував(-ла).

    З огляду на те, що житловий будинок за адресою: ______________________ та земельна ділянка під ним набуті за час шлюбу, зазначене майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя.

    Враховуючи викладене та виходячи з принципу рівності часток подружжя у спільному майні, наявні правові підстави для визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частку житлового будинку.

    4. ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПІД БУДИНКОМ

    У постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 691/1240/18 Верховний Суд дійшов таких висновків:

    Якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

    Частина 2 статті 377 ЦК України визначає: якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

    За ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю та споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

    Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

    Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

    Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

    Таким чином, згідно частини другої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

    Нормами статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

    Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Згідно з витягом з ДЗК про земельну ділянку від __.__.20__ року № НВ-__________, земельна ділянка з кадастровим номером __________:__:___:____ площею ______ га зареєстрована __.__.20__ року.

    Зважаючи на те, що земельна ділянка під спірним будинком площею ______ га з кадастровим номером __________:__:___:____ є сформованою, але не приватизованою, державний акт на право власності на землю не видавався, слід встановити порядок користування земельною ділянкою під будинком, виділивши кожному з подружжя у користування земельну ділянку площею по ______ га. Таке рішення суду буде підставою для оформлення приватизації земельної ділянки без згоди іншого з подружжя.

    5. СПОСІБ ЗАХИСТУ ТА ІНШІ ВІДОМОСТІ

    Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

    Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

    Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали документів: договір купівлі-продажу житлового будинку перебуває у Відповідача.

    Щодо досудового врегулювання спору: Позивач вжив усіх можливих заходів для врегулювання спору в позасудовому порядку та запропонував укласти у нотаріуса договір про поділ майна подружжя, однак Відповідач відмовляється добровільно провести поділ спільного майна, тому Позивач змушений(-а) звернутися з позовом до суду.

    Керуючись ст. ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 372, 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 30, 43, 77–79, 82, 175, 178 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності:
      — за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: ______________________;
      — за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: ______________________.
    2. Встановити порядок користування земельною ділянкою площею ______ га з кадастровим номером __________:__:___:____, яка знаходиться під житловим будинком за адресою: ______________________, шляхом визнання права користування:
      — за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частину земельної ділянки площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, у розмірі ______ га;
      — за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частину земельної ділянки площею ______ га, кадастровий номер __________:__:___:____, у розмірі ______ га.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору;
    2. копія договору купівлі-продажу житлового будинку;
    3. копія паспорта та РНОКПП Позивача (тільки для суду);
    4. копія довідки про РНОКПП Відповідача;
    5. копія свідоцтва про шлюб;
    6. копія свідоцтва про народження дитини;
    7. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
    8. витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
    9. копія позовної заяви з додатками для Відповідача.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про поділ майна подружжя та має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, ціна позову, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про визнання права власності на будинок, збудований до шлюбу, та усунення перешкод у користуванні

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ________________ РАЙОННИЙ СУД ________________

    [за місцезнаходженням будинку]

    Адреса: ______________________

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    E-mail: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:

    АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»

    код ЄДРПОУ: 40373242

    в особі адвоката ______________________ [ПІБ]

    Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53

    Телефон: +38 098 829 01 01

    E-mail: office@altexa.com.ua

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    ВІДПОВІДАЧ:

    ______________________ [ПІБ колишньої дружини / чоловіка]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    Ціна позову: ____________ грн [вартість об’єкта]

    Судовий збір: ____________ грн [або: звільнений – див. розділ 5]

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва (будинок, збудований до шлюбу за особисті кошти) та усунення перешкод у користуванні

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    1.1. Особисті кошти Позивача, за які збудовано будинок

    __.__.20__ року Позивач продав належну йому на праві особистої приватної власності квартиру за адресою: ______________________ (договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______). Ринкова вартість квартири станом на дату продажу становила ____________ грн, що підтверджується висновком суб’єкта оціночної діяльності від __.__.20__ року.

    __.__.20__ року Позивач також продав належний йому транспортний засіб марки ____________, ____________ року випуску, що підтверджується відповіддю сервісного центру МВС від __.__.20__ року № ____________. [За наявності.]

    Кошти, отримані від продажу зазначеного майна, належали Позивачу особисто та були спрямовані на будівництво спірного будинку.

    [Особистий характер коштів варто підтвердити документально: договорами відчуження майна, банківськими виписками, розписками, звітами про оцінку. Якщо ціна в договорі не відповідає фактичній, реальну вартість підтверджують висновком оцінювача та доказами руху коштів.]

    1.2. Земельна ділянка

    __.__.20__ року Позивач та Відповідач (на той час – особи, які не перебували у шлюбі) за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______, придбали у спільну часткову власність, по 1/2 частці кожен, земельну ділянку площею ______ га з кадастровим номером __________:__:___:____, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: ______________________. На момент придбання будівлі на ділянці були відсутні (пункт ____ договору).

    [Якщо земельна ділянка належить Позивачу одноосібно, цей підрозділ спрощується. Якщо ділянка перебуває у спільній частковій власності з Відповідачем, слід подати докази згоди співвласника на забудову та врахувати принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України) – Відповідач може посилатися на нього, претендуючи на частку в будинку.]

    1.3. Будівництво будинку Позивачем

    Для будівництва Позивач замовив у ______________________ [проєктна організація] індивідуальний проєкт будинку, розроблений з урахуванням його потреб щодо планування та площі приміщень.

    Позивач отримав будівельний паспорт забудови земельної ділянки № ____________, виданий ______________________, у якому забудовником зазначено Позивача, та подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстроване __.__.20__ року за № ____________. Згідно з відповіддю Державної інспекції архітектури та містобудування України від __.__.20__ року № ____________ замовником будівництва є Позивач, а статус документа, що дає право на виконання будівельних робіт, – «Діючий».

    Будівництво розпочато __.__.20__ року і здійснювалося Позивачем за власні кошти [та власними силами]. Станом на ____________ 20___ року будинок був споруджений, до нього підведено електропостачання та інші інженерні мережі, тобто він придатний для проживання, що підтверджується фото- та відеоматеріалами.

    [Якщо Позивач має профільну освіту чи досвід у будівництві, це додатково підтверджує, що будинок зведено саме ним.]

    1.4. Шлюб укладено після завершення будівництва

    Лише після завершення будівництва, __.__.20__ року, між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб (актовий запис № ______). Рішенням ______________________ від __.__.20__ року у справі № ____________ шлюб розірвано.

    1.5. Перешкоди з боку Відповідача

    Після розірвання шлюбу Відповідач безпідставно вважає будинок своєю власністю: не допускає Позивача до будинку, де залишаються його особисті речі та документи, змінила замки [встановила охорону] без його згоди, що підтверджується листуванням сторін у месенджері.

    __.__.20__ року через недопуск до будинку Позивач був змушений звернутися до поліції; звернення зареєстроване за № ____________, що підтверджується відповіддю відділення поліції від __.__.20__ року № ____________.

    Через дії Відповідача Позивач позбавлений можливості провести технічну інвентаризацію об’єкта, ввести будинок в експлуатацію та зареєструвати право власності на нього. Будинок не є самочинним будівництвом, оскільки зведений на земельній ділянці відповідного цільового призначення на підставі будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

    [Якщо Позивач проходить військову службу і тривалий час був відсутній, варто зазначити це як поважну причину невикористання будинку та додати відповідні документи.]

    2. БУДИНОК Є ОСОБИСТОЮ ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ ПОЗИВАЧА

    Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України (далі – СК України) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу, а також майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

    Презумпція спільності майна подружжя, встановлена статтею 60 СК України, поширюється лише на майно, набуте за час шлюбу, і може бути спростована. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц).

    Спірний будинок споруджено до реєстрації шлюбу і за особисті кошти Позивача, отримані від продажу належного йому майна. Отже, на нього не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.

    Навіть якщо б окремі роботи виконувалися вже під час шлюбу, Верховний Суд України у постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-1447цс17 зазначив: «Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю».

    3. ОБ’ЄКТ НЕЗАВЕРШЕНОГО БУДІВНИЦТВА ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

    Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; якщо законом передбачено прийняття майна до експлуатації – з моменту прийняття до експлуатації; якщо право підлягає державній реєстрації – з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, використаних у процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України).

    Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України).

    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 607/10858/22 зазначила, що об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва), право власності на який не зареєстровано, є річчю особливого роду (sui generis), яка може бути об’єктом цивільних прав і обов’язків, у тому числі речових. Особа, яка споруджує житловий будинок, прагне набути у власність саме об’єкт нерухомого майна, і незавершення будівництва та невведення об’єкта в експлуатацію не нівелює цих правомірних очікувань. Ступінь готовності об’єкта не впливає на можливість застосування такого способу захисту, як визнання права на нього, а неможливість поділу незавершеного будинку пов’язується лише з наявністю у його складі самочинно збудованих елементів (ознаки, визначені ч. 1 ст. 376 ЦК України).

    Аналогічно Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 916/95/18 виснував, що об’єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю особливого роду, щодо якої можливе встановлення суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав.

    Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідач оспорює право Позивача на будинок, вважаючи його своїм, і перешкоджає вчиненню дій, необхідних для державної реєстрації права власності. За таких обставин визнання права в судовому порядку є єдиним способом усунути невизначеність щодо правового режиму об’єкта.

    Згідно з пунктом 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація права власності на неподільний об’єкт будівництва вперше проводиться щодо особи, яка здійснює будівництво такого об’єкта (замовника будівництва), за наявності, зокрема, відомостей про його технічні характеристики. Для отримання таких відомостей необхідно провести технічну інвентаризацію об’єкта з його обстеженням, фотофіксацією та вимірюваннями, що неможливо без доступу до будинку.

    [Верховний Суд в окремих постановах (зокрема, від 25 серпня 2020 року у справі № 760/21223/17-ц) зазначав, що визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва в судовому порядку законом не передбачено. Позиція Великої Палати у справі № 607/10858/22 сформульована щодо співвласника, який не є забудовником. Тому в позові важливо обґрунтувати, що право Позивача оспорюється Відповідачем, а самостійно завершити оформлення він не може через створені перешкоди.]

    4. УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У КОРИСТУВАННІ

    Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

    Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод, які йому створені у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном.

    Відповідач не допускає Позивача до будинку, що позбавляє його можливості користуватися ним, забрати особисті речі та документи, провести технічну інвентаризацію і завершити оформлення права власності. Такі дії порушують права Позивача і підлягають припиненню в судовому порядку.

    5. ПІДСУДНІСТЬ, ЦІНА ПОЗОВУ ТА СУДОВИЙ ЗБІР

    Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна. Будинок розташований на території, на яку поширюється юрисдикція цього суду.

    Ціна позову визначається вартістю майна, право власності на яке просить визнати Позивач (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), і становить ____________ грн згідно з ______________________ [звіт про оцінку].

    Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру, подану фізичною особою, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за вимогу немайнового характеру (про усунення перешкод) – 0,4 розміру прожиткового мінімуму. При поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8.

    [Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав. У такому разі до позову додається копія посвідчення учасника бойових дій.]

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн.

    6. ІНШІ ВІДОМОСТІ

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживалися.

    Оригінали письмових доказів знаходяться у Позивача.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 57, 60 СК України, ст. ст. 16, 328, 331, 375, 391, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 30, 175, 176 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. Визнати за ______________________ [ПІБ Позивача], РНОКПП ____________, право власності на об’єкт незавершеного будівництва – житловий (садибний) будинок загальною площею ______ кв. м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером __________:__:___:____ за адресою: ______________________, як на особисту приватну власність.
    2. Зобов’язати ______________________ [ПІБ Відповідача], РНОКПП ____________, не чинити ______________________ [ПІБ Позивача] перешкод у користуванні зазначеним об’єктом незавершеного будівництва, у тому числі забезпечити безперешкодний доступ до нього [та передати ключі від вхідних дверей].
    3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору [або копія посвідчення учасника бойових дій];
    2. копія договору купівлі-продажу квартири та висновок оцінювача про її вартість;
    3. відомості про відчуження транспортного засобу [за наявності];
    4. копія договору купівлі-продажу земельної ділянки та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
    5. копія проєкту будинку;
    6. копія будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
    7. відповідь Державної інспекції архітектури та містобудування України;
    8. фото- та відеоматеріали з будівництва і поточного стану будинку;
    9. копія рішення суду про розірвання шлюбу;
    10. копія листування сторін та відповідь поліції;
    11. копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
    12. ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
    13. докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва, збудований до шлюбу за особисті кошти, та усунення перешкод у користуванні і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, спосіб захисту, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Зразок АО «АЛТЕКСА»: позовна заява про визнання правочинів недійсними та поділ майна подружжя — магазину

    Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.

    ________________ РАЙОННИЙ СУД ________________

    [за місцезнаходженням магазину]

    Адреса: ______________________

    ПОЗИВАЧ:

    ______________________ [ПІБ]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має

    ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:

    АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»

    код ЄДРПОУ: 40373242

    в особі адвоката ______________________ [ПІБ]

    Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53

    Телефон: +38 098 829 01 01

    E-mail: office@altexa.com.ua

    Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має

    ВІДПОВІДАЧ 1:

    ______________________ [ПІБ колишнього чоловіка / дружини]

    ____________ року народження

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    Телефон: ____________

    ВІДПОВІДАЧ 2:

    ТОВ «____________» [товариство, до статутного капіталу якого передано магазин]

    код ЄДРПОУ: ____________

    Адреса: ______________________

    ВІДПОВІДАЧ 3:

    ______________________ [ПІБ особи, яка отримала магазин від товариства та подарувала його Відповідачу 1]

    РНОКПП: ____________

    Адреса: ______________________

    [відповідачами є всі сторони оспорюваних правочинів]

    Ціна позову: ____________ грн [вартість частки магазину, на яку претендує Позивач]

    Судовий збір: ____________ грн

    ПОЗОВНА ЗАЯВА
    про визнання правочинів недійсними та поділ майна подружжя – магазину (нежитлового приміщення)

    1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

    __.__.20__ року між Позивачем та Відповідачем 1 було зареєстровано шлюб, про що ______________________ [найменування органу ДРАЦС] складено актовий запис № ______. Рішенням ______________________ [найменування суду] від __.__.20__ року у справі № ____________ шлюб розірвано.

    __.__.20__ року, під час перебування у шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______, подружжям було придбано у спільну сумісну власність магазин (нежитлове приміщення) загальною площею ______ кв. м, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ____________, за адресою: ______________________. Право власності зареєстровано за Відповідачем 1.

    [Якщо частину магазину згодом було відчужено або виділено: «__.__.20__ року ____/100 частки магазину на підставі договору купівлі-продажу перейшли у власність третьої особи. Таким чином, у спільній сумісній власності подружжя залишилося ____/100 частки магазину».]

    Магазин використовувався як сімейний бізнес і впродовж ____ років був джерелом доходу сім’ї. Правовстановлюючі документи на магазин знаходяться у Відповідача 1, тому Позивач не має можливості додати їх копії до позову.

    Після розірвання шлюбу Позивач вирішила поділити спільне майно. Позивач була впевнена, що магазин і надалі перебуває у спільній сумісній власності подружжя, оскільки ніколи не надавала письмової нотаріально посвідченої згоди на його відчуження чи переоформлення.

    Проте з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № ____________ стало відомо, що __.__.20__ року право власності на магазин зареєстровано за Відповідачем 1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______.

    З відомостей Державного реєстру речових прав вбачається така хронологія подій:

    • з __.__.20__ року магазин перебував у спільній сумісній власності подружжя на підставі договору купівлі-продажу;
    • __.__.20__ року Відповідач 1 передав магазин до статутного капіталу ТОВ «____________» (Відповідач 2) за актом приймання-передачі № ______; __.__.20__ року право власності на магазин зареєстровано за Відповідачем 2;
    • __.__.20__ року Відповідач 2 передав магазин ______________________ [ступінь спорідненості з Відповідачем 1] Відповідача 1 – Відповідачу 3 – за актом приймання-передачі № ______ та протоколом № ______; __.__.20__ року право власності зареєстровано за Відповідачем 3;
    • __.__.20__ року Відповідач 3 подарував магазин Відповідачу 1 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______.

    Таким чином, протягом ____ місяців магазин пройшов «по колу» і повернувся до Відповідача 1, фактично не вибуваючи з його володіння та управління. Змінилася лише правова підстава набуття права власності: замість договору купівлі-продажу, укладеного в шлюбі, – договір дарування.

    Мета таких дій очевидна: відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України (далі – СК України) майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу на підставі договору дарування, є його особистою приватною власністю. Отже, ланцюг правочинів був спрямований на штучну зміну правового режиму магазину зі спільного на особистий, щоб уникнути його поділу з Позивачем.

    Позивач чи подружжя ніколи не мали жодних правових зв’язків з Відповідачем 2. Його єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником є ______________________ [особа, невідома Позивачу / нерезидент]. Після проведення операцій з магазином товариство змінило найменування на «____________». [За наявності.]

    Акти приймання-передачі зберігаються в реєстраційних справах, і на адвокатські запити копії цих документів не надано, тому Позивач просить суд їх витребувати.

    2. МАГАЗИН Є СПІЛЬНОЮ СУМІСНОЮ ВЛАСНІСТЮ ПОДРУЖЖЯ

    Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України). Згідно з ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Стаття 60 СК України та стаття 368 ЦК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц).

    Магазин придбано в період шлюбу за договором купівлі-продажу, тобто з моменту набуття права власності в подружжя виникло право спільної сумісної власності на нього. Подальше «повернення» магазину Відповідачу 1 за договором дарування не змінює цього режиму, оскільки є наслідком ланцюга недійсних правочинів, вчинених без згоди Позивача.

    3. ПІДСТАВИ НЕДІЙСНОСТІ ЛАНЦЮГА ПРАВОЧИНІВ

    3.1. Відсутність згоди Позивача на розпорядження спільним майном

    Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Згідно з ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються таким майном за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути подана письмово, а згода на укладення договору, що потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, – нотаріально посвідчена (ч. 3 ст. 65 СК України).

    Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (ч. 4 ст. 369 ЦК України).

    Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства є двостороннім правочином, який підтверджує волевиявлення сторін і породжує правові наслідки, а тому може бути визнаний недійсним на загальних підставах (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2023 року у справі № 924/588/20). Перехід права власності на магазин до товариства підлягав державній реєстрації, отже, для його вчинення була необхідна нотаріально посвідчена згода Позивача, яку вона не надавала.

    У постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 607/1114/24 Верховний Суд зазначив: «Відсутність згоди одного із співвласників (колишнього подружжя) на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним».

    3.2. Недобросовісність контрагентів

    Верховний Суд у постанові від 04 травня 2022 року у справі № 686/34195/19 дійшов висновку, що презумпція розпорядження спільним майном одним із подружжя за згодою другого встановлена саме на користь добросовісного набувача. Укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним, якщо третя особа (контрагент) діяла недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди другого.

    Недобросовісність Відповідачів 2 та 3 підтверджується такими обставинами:

    • магазин пройшов через товариство і повернувся до Відповідача 1 протягом короткого строку, що свідчить про узгодженість дій усіх учасників ланцюга;
    • Відповідач 3 є близьким родичем Відповідача 1 і не могла не знати, що магазин придбано в шлюбі та що він є спільним майном подружжя;
    • з товариством подружжя не пов’язували жодні господарські відносини, а внесення магазину до його статутного капіталу не мало розумної економічної мети;
    • останній правочин у ланцюгу – безоплатний (дарування), і магазин повернувся саме до особи, яка ініціювала його відчуження.

    3.3. Фіктивність правочинів і зловживання правом

    Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Магазин фактично не вибував із володіння та управління Відповідача 1, а учасники ланцюга не мали наміру реально набути та здійснювати право власності на нього.

    Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальною засадою цивільного законодавства є добросовісність, а ч. 3 ст. 13 ЦК України забороняє дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 523/7386/21 зазначив, що про вчинення правочину всупереч принципу добросовісності, зокрема, можуть свідчити момент його укладення, пов’язаність контрагентів (родинні чи інші відносини, пов’язані або афілійовані юридичні особи), а також ринковість ціни і наявність або відсутність оплати. Усі ці ознаки наявні у правочинах, вчинених щодо магазину.

    3.4. Ефективність обраного способу захисту

    Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 виснувала, що пред’явлення позову про визнання недійсним договору є ефективним способом захисту, якщо такий позов заявлений з метою повернення одному з подружжя, чиї права порушено, майнових прав та/або частки в спільному майні подружжя, у тому числі шляхом визнання прав на частку та/або одночасного виділення частки в порядку поділу майна подружжя.

    Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню. Водночас у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються, а права, які існували до такої реєстрації, відновлюються. Тому рішення суду про визнання правочинів недійсними та про поділ магазину є достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру, і окрема вимога про скасування записів не заявляється.

    [Державний реєстратор (орган, що здійснив реєстрацію) не є належним відповідачем у спорі про право на нерухоме майно. Відповідачами є сторони оспорюваних правочинів.]

    4. ПОДІЛ МАГАЗИНУ

    Право подружжя на поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, закріплено у ч. 1 ст. 69 СК України, і воно не залежить від розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК України).

    Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно ділиться між подружжям у натурі; якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу, спір вирішує суд (ч. 1 ст. 71 СК України). У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч. 3 ст. 372 ЦК України).

    Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (пункти 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11).

    Шлюбний договір між сторонами не укладався. Виходячи з принципу рівності часток, за кожним із подружжя слід визнати право власності на 1/2 частку магазину [або: по ____/100 частки, що становить 1/2 від ____/100 частки, яка належала подружжю].

    Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11, якщо жоден із подружжя не заявив вимоги про грошову компенсацію з попереднім внесенням відповідної суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

    Крім того, згідно з п. 30 зазначеної постанови Пленуму, якщо один із подружжя здійснив відчуження спільного майна чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї, таке майно або його вартість враховується при поділі.

    [Якщо Позивач претендує на весь магазин чи на грошову компенсацію замість частки, слід врахувати вимоги ч. 2, 4, 5 ст. 71 СК України. Якщо магазин відчужено вже після розірвання шлюбу, презумпція згоди другого з подружжя на розпорядження спільним майном не діє (п. 19 постанови Пленуму № 11).]

    5. ПІДСУДНІСТЬ, ЦІНА ПОЗОВУ ТА СУДОВИЙ ЗБІР

    Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна. Магазин розташований на території, на яку поширюється юрисдикція цього суду.

    Ціна позову визначається дійсною вартістю частки нерухомого майна, на яку Позивач просить визнати право власності (п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), і становить ____________ грн.

    Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру, подану фізичною особою, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за кожну вимогу немайнового характеру (про визнання правочину недійсним) – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8.

    Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн.

    6. ІНШІ ВІДОМОСТІ

    На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цих же Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

    Оригінали правовстановлюючих документів на магазин знаходяться у Відповідача 1.

    Щодо досудового врегулювання спору: Відповідач 1 відмовляється добровільно поділити спільне майно шляхом укладення нотаріального договору, тому Позивач змушена звернутися до суду.

    [До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК України).]

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65, 68–72 СК України, ст. ст. 3, 13, 16, 203, 215, 216, 234, 368, 369, 372 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 4, 5, 30, 84, 175, 176 ЦПК України,

    ПРОШУ СУД:

    1. Визнати недійсним акт приймання-передачі № ______ від __.__.20__ року, укладений між ______________________ [ПІБ Відповідача 1] та ТОВ «____________» (код ЄДРПОУ ____________), щодо передачі до статутного капіталу товариства магазину за адресою: ______________________.
    2. Визнати недійсним акт приймання-передачі № ______ від __.__.20__ року [та протокол № ______ від __.__.20__ року], укладений між ТОВ «____________» (код ЄДРПОУ ____________) та ______________________ [ПІБ Відповідача 3], щодо магазину за адресою: ______________________.
    3. Визнати недійсним договір дарування від __.__.20__ року, укладений між ______________________ [ПІБ Відповідача 3] та ______________________ [ПІБ Відповідача 1], посвідчений приватним нотаріусом ______________________ за реєстровим № ______.
    4. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності на магазин (нежитлове приміщення) за адресою: ______________________, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна ____________:
      — за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку [або ____/100 частки] магазину;
      — за ______________________ [ПІБ Відповідача 1], ____________ року народження, РНОКПП ____________, – на 1/2 частку [або ____/100 частки] магазину.
    5. Стягнути з Відповідачів на користь Позивача понесені судові витрати.

    КЛОПОТАННЯ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ДОКАЗІВ

    Позивач вжила заходів для самостійного отримання доказів, направивши адвокатські запити, однак копій документів не отримала. Керуючись ст. 84 ЦПК України, прошу суд витребувати належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальних та реєстраційних справ щодо магазину за адресою: ______________________ від:

    • ______________________ [орган (центр надання адміністративних послуг), що зберігає реєстраційну справу];
    • ______________________ [орган, державний реєстратор якого зареєстрував перехід права власності до Відповідача 2 та Відповідача 3];
    • приватного нотаріуса ______________________, який посвідчив договір купівлі-продажу магазину;
    • приватного нотаріуса ______________________, який посвідчив договір дарування магазину.

    ДОДАТКИ:

    1. квитанція про сплату судового збору;
    2. копія свідоцтва про шлюб;
    3. копія рішення суду про розірвання шлюбу;
    4. інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо магазину;
    5. відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо Відповідача 2;
    6. копії адвокатських запитів та відповідей на них;
    7. копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
    8. ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
    9. докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачам.

    «___» ____________ 20___ року

    Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]

    Цей документ є зразком позовної заяви про визнання правочинів недійсними та поділ майна подружжя – магазину (нежитлового приміщення) і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, склад відповідачів, спосіб захисту, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua

    Якщо чоловік або дружина приховує
    чи продає спільне майно

    Арешт майна ст. 149–150 ЦПК України

    Подаємо заяву про забезпечення позову разом із позовом: суд забороняє продавати й переоформлювати майно до розгляду справи судом.

    Пошук прихованого майна

    Надсилаємо адвокатські запити, перевіряємо реєстри нерухомості та транспортних засобів, витребовуємо в суді рух коштів на банківських рахунках.

    Оскарження правочину без згоди ст. 65 СК України

    Для продажу спільної квартири потрібна нотаріальна згода другого з подружжя. Без неї правочин можна визнати недійсним. Супровід угод з нерухомістю

    Поділ майна, якщо ви або другий з подружжя за кордоном

    Приїжджати в Україну не обов’язково: усі етапи судового процесу можна пройти дистанційно.

    1. Договір з адвокатом — укладення онлайн

      Договір про ведення справи підписується дистанційно й надсилається на e-mail.

    2. Позовна заява — погодження онлайн

      Адвокат готує позов із доказами й подає документи до суду через «Електронний суд».

    3. Судові засідання — участь онлайн

      Адвокат бере участь у всіх судових засіданнях без вашої участі.

    4. Рішення суду — виконання онлайн

      Адвокат допомагає виконати рішення суду без вашої присутності в Україні. Працюємо з приватним виконавцем.

    Онлайн-консультація адвоката · розлучення з іноземцем або з-за кордону

    Адвокат з поділу майна

    Справу веде адвокат зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю — номер можна перевірити в ЄРАУ.

    Адвокат з поділу майна подружжя — Altexa

    Романцова Тетяна Володимирівна

    Адвокат, цивільні справи

    Спеціалізація: сімейні спори, майнові спори, спадкові спори, спори про право власності.

    Свідоцтво
    № 2593 · перевірити в ЄРАУ
    Стаж
    20+ років
    Судових справ
    500+
    Консультацій
    1500+

    Постійно підвищуємо професійну кваліфікацію

    Безкоштовно · PDF · 13 сторінок

    Завантажити посібник про поділ майна

    Зібрали в одному документі відповіді на питання, з якими клієнти найчастіше приходять на консультацію: що ділиться, а що залишається особистим, які строки, скільки коштує суд, як захистити майно від продажу до рішення і як ділити, якщо ви за кордоном.

    • Що спільне, а що особисте — з таблицею прикладів
    • Строки позовної давності та коли вони починають обчислюватися
    • Договір, мирова угода чи суд
    • Арешт майна та поділ дистанційно

    Позиції Верховного Суду щодо поділу майна подружжя

    Висновки Верховного Суду обов’язкові для судів під час розгляду подібних справ. Відібрали ті, що найчастіше впливають на результат.

    Постанова Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 233/5571/23

    Початок перебігу позовної давності

    Строк давності для поділу майна після розлучення обчислюється не з дати розірвання шлюбу, а з дня, коли один із колишнього подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності, тобто з моменту виникнення спору.

    Для вас: три роки рахуються з моменту порушення права, а не з дати розлучення.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 214/6174/15-ц

    Ремонт дошлюбної квартири за спільні гроші

    Дошлюбне житло стає спільним, лише якщо спільні гроші або праця подружжя істотно збільшили його вартість: має бути капітальний ремонт чи переобладнання, а не косметичний ремонт.

    Для вас: квартиру можуть визнати спільною, якщо доведено істотне зростання її вартості. Косметичний ремонт не робить квартиру спільною. Максимум — компенсація половини вкладених спільних коштів.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц

    Частка в ТОВ, де учасник — один із подружжя

    Якщо один із подружжя вніс спільні гроші до статутного капіталу ТОВ, другий не стає співвласником частки. Під час поділу майна він може вимагати виплати половини її вартості.

    Для вас: ви отримуєте гроші, а не частку в бізнесі. Рахується половина ринкової вартості частки на дату подання позову, а не половина суми, колись внесеної до статутного капіталу.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 320/3072/18

    Поділ квартири в іпотеці

    Квартира, куплена в шлюбі в кредит, ділиться навпіл, навіть якщо після розлучення кредит виплачував лише один із подружжя.

    Для вас: платежі за кредитом після розставання не збільшують вашу частку у квартирі. Але ви можете стягнути з колишнього чоловіка (дружини) половину сум, які погасили самі. Для цього потрібні докази, що платили саме ви й з особистих коштів.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 607/10858/22

    Будинок не введено в експлуатацію — поділити все одно можна

    Якщо один із подружжя з власної вини не вводить збудований у шлюбі будинок в експлуатацію, суд може визнати за другим із подружжя частку в самому недобудованому будинку, а не лише в будматеріалах.

    Для вас: якщо будинок оформлено на колишнього чоловіка (дружину) і той не вводить його в експлуатацію, можна через суд вимагати частку в самому будинку. Ступінь готовності будинку значення не має.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 29.07.2026 у справі № 758/1829/24

    Продав своє й того ж дня купив інше

    Якщо один із подружжя без згоди другого продав своє дошлюбне майно і того ж дня купив інше за готівку, вважається, що купівлю здійснено за його особисті гроші.

    Для вас: якщо другий із подружжя дав згоду на купівлю, майно буде спільним. Якщо особистих грошей не вистачило на всю ціну, частка того, хто вклав своє, буде більшою.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 352/953/22

    Операція в шлюбі за спільні гроші

    Спільні гроші, витрачені в шлюбі на операцію одного з подружжя без заперечень другого, під час поділу майна не компенсуються.

    Для вас: вимагати після розлучення половину вартості операції чи реабілітації практично марно, якщо ви тоді не заперечували проти цих витрат.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 509/4496/23

    Компенсація замість частки — не автоматично

    Навіть якщо частку не можна виділити в натурі, суд не присуджує грошову компенсацію автоматично, а зважує інтереси сторін, зокрема питання єдиного житла.

    Для вас: якщо колишній чоловік (дружина) хоче викупити вашу частку у квартирі, де ви живете з дитиною, ви можете заперечувати. Суд зобов’язаний перевірити, чи не позбавить це вас єдиного житла.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 757/1863/25-ц

    Згода на позику чоловіка — спільний борг

    Дружина, яка письмово погодилася на позику чоловіка й не довела, що гроші пішли не на сім’ю, відповідає за боргом нарівні з ним, навіть після його смерті.

    Для вас: підпис під згодою на кредит чи позику чоловіка (дружини) майже завжди робить борг і вашим. Якщо гроші витрачалися не на сім’ю, довести це маєте саме ви.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 18.02.2026 у справі № 369/15420/23

    Шлюбний договір потім оспорити важко

    Те, що за шлюбним договором майно записано на одного з подружжя, а другий вклав більше грошей, ще не доводить «украй невигідного становища» і не робить договір недійсним.

    Для вас: перш ніж підписати шлюбний договір, перевірте, на кого оформлюватиметься майно. Оспорити договір потім дуже важко.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 06.05.2026 у справі № 334/6412/23

    Компенсація за нерухомість за кордоном

    Український суд може стягнути з одного з подружжя грошову компенсацію за половину нерухомості за кордоном, оформленої на нього: такий позов не змінює власника.

    Для вас: якщо спільна нерухомість за кордоном записана на чоловіка (дружину), судитися в тій країні не обов’язково. Можна просити в Україні компенсацію грішми за вашу половину.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    Постанова Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 450/1613/18

    Відмовилася від частки — передумати не можна

    Вдова, яка письмово відмовилася від своєї частки в спільному майні подружжя й підписала зі спадкоємцями договір про поділ, не може через три роки вимагати цю частку назад.

    Для вас: перш ніж підписувати в нотаріуса заяву чи договір про поділ спадщини, з’ясуйте, яке майно було спільним. Потім передумати зазвичай не можна.

    Посилання на текст судового рішення ↗
    1–2 / 12
    Тетяна Романцова, адвокат

    Дібрала й прокоментувала адвокат Романцова Тетяна Володимирівна · оновлено 19.10.2026 р.

    Як ми працюємо: гарантії та принципи

    Тетяна Романцова, адвокат з поділу майна
    1. Вартість кожного етапу відома заздалегідь, без доплат «по ходу».

    2. Завжди повідомляємо, що зроблено, який результат засідання і який наступний крок.

    3. Усе, що ви розповіли адвокату, захищено законом із першого звернення.

    4. Якщо справа має слабку позицію, скажемо про це до підписання договору.

    Правила адвокатської етики забороняють гарантувати результат, тому ми не обіцяємо «100% виграш». Ми обіцяємо чесну оцінку перспектив до початку справи та повне залучення в процесі.

    Також може знадобитися

    Корисні матеріали про поділ майна

    Поширені запитання
    про поділ майна

    Скільки коштують послуги адвоката з поділу майна?

    Консультація — 3 000 грн (до 30 хвилин онлайн), 4 000 грн (до 1 години онлайн) або 5 000 грн (до 1 години в офісі), позов — від 20 000 грн, комплексний супровід поділу майна — від 89 000 грн. Точну ціну фіксуємо в договорі після аналізу документів: вона залежить від кількості об’єктів, спору щодо часток, наявності всього обсягу доказів, іноземного елемента. Судовий збір і оцінка майна оплачуються окремо.

    Скільки триває поділ майна в суді?

    Договір у нотаріуса оформлюють за один день. Судовий поділ у першій інстанції зазвичай триває 6–18 місяців, довше — якщо призначають експертизу (оцінку) майна або оскаржують рішення. Мирову угоду можна укласти на будь-якій стадії судового процесу.

    Який судовий збір за позов про поділ майна у 2026 році?

    У разі подання позову через канцелярію суду — 1% ціни позову, але не менше 1 331,20 грн і не більше 16 640 грн. Через «Електронний суд» діє понижувальний коефіцієнт 0,8: від 1 064,96 до 13 312 грн. Якщо поділ заявлено разом із розірванням шлюбу, збір за поділ — не більше 3 прожиткових мінімумів: 9 984 грн (7 987,20 грн через «Електронний суд»), плюс 1 331,20 грн за розірвання шлюбу. Ціна позову — вартість майна, яке ви просите визнати за вами, або належна вам сума компенсації.

    Чи ділиться квартира, оформлена на одного з подружжя?

    Так, якщо її придбано в шлюбі за спільні кошти: за ст. 60 СК України все набуте в шлюбі є спільним, незалежно від того, на кого оформлено. Винятки — квартиру куплено за особисті гроші, отримано в дарунок, у спадщину або приватизовано. Це підтверджується документами.

    Чи діляться кредити та іпотека?

    Сам кредит не ділиться: банк не змінює боржника без своєї згоди. Але якщо гроші було витрачено на потреби сім’ї, зобов’язання за кредитом поширюється на обох із подружжя. Той, хто після фактичного припинення шлюбних відносин сплачував кредит сам, має право стягнути з другого з подружжя половину внесених платежів. Квартиру в іпотеці суд ділить і без згоди банку, при цьому іпотека зберігається.

    Чи можна поділити майно без розлучення?

    Так. Згідно зі ст. 69 СК України подружжя може поділити спільне майно в будь-який момент, не розриваючи шлюбу: за договором у нотаріуса (для нерухомості нотаріальне посвідчення обов’язкове) або через суд. Так роблять, наприклад, перед продажем бізнесу або щоб заздалегідь закріпити за кожним його частину майна на випадок майбутніх особистих боргів другого з подружжя. Поділ, здійснений, щоб уникнути вже наявних боргів, кредитор може оскаржити в суді.

    Що робити, якщо після розлучення минуло понад три роки?

    Насамперед з’ясувати, коли саме було порушено ваше право. Строк позовної давності відлічується не від дати розлучення, а від дня, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення, наприклад про продаж квартири колишнім чоловіком (дружиною) (ч. 2 ст. 72 СК України). Тому сам факт, що після розлучення минуло три роки, ще не означає втрати права на поділ. Також треба врахувати, що на час карантину та воєнного стану строк продовжувався, а потім зупинявся, і його перебіг відновився лише 4 вересня 2025 року. Крім того, суд застосовує позовну давність лише за заявою другої сторони і може захистити ваше право, якщо визнає причини пропуску строку поважними (ст. 267 ЦК України).

    Чи можна вести поділ, перебуваючи за кордоном?

    Так. Договір з адвокатом підписується дистанційно, а в суді адвокат представляє ваші інтереси на підставі ордера, тому довіреність для цього не потрібна. Адвокат подає позов через «Електронний суд» і бере участь у засіданнях, а ви можете підключатися через відеозв’язок, але це не обов’язково. Довіреність знадобиться лише для дій поза судом, наприклад для реєстрації права власності після поділу. Її оформлюють у консула або в місцевого нотаріуса з апостилем.

    Чи потрібна оцінка майна і хто її робить?

    Оцінка потрібна, щоб визначити ціну позову та розмір компенсації. Якщо подружжя згодне з вартістю майна, окрема оцінка може не знадобитися. Якщо згоди немає, враховується ринкова вартість на час розгляду справи, а не на дату купівлі. Звіт готує сертифікований оцінювач. Якщо сторони сперечаються щодо вартості, суд за клопотанням однієї з них призначає судову експертизу. Можна також самостійно замовити експертизу й подати її висновок до суду.

    Чи ділиться майно в «цивільному шлюбі»?

    Так, якщо ви проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі ні одне з одним, ні з кимось іншим. За ст. 74 СК України майно, набуте за час спільного проживання, є спільним. Факт проживання однією сім’єю доводять у тому самому процесі, що й поділ. Підтвердити його можна показаннями свідків, документами про реєстрацію за однією адресою, чеками й договорами про спільні покупки, листуванням і фотографіями.

    Чи можна розлучитися без поділу майна?

    Так. Шлюб можна розірвати, не заявляючи вимоги про поділ, а спільне майно поділити пізніше. Строк позовної давності становить три роки, але відлічується він не від дати розлучення, а від дня, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 72 СК України).

    Чи враховується шлюбний договір під час поділу майна?

    Так. Якщо в шлюбному договорі подружжя встановило інший порядок, наприклад що майно, придбане в шлюбі, належить тому, на кого воно оформлене, поділ відбувається за умовами договору, а не за загальним правилом про рівність часток. Договір можна оскаржити в суді, якщо він ставить одного з подружжя в украй невигідне матеріальне становище, зменшує права дитини або є інші підстави для визнання правочину недійсним (ст. 93, 103 СК України).

    Обговорімо поділ вашого майна

    Консультація в офісі у Києві або онлайн з будь-якого міста України та з-за кордону. Залиште телефон і оберіть зручний спосіб зв’язку.

    Запишіться на консультацію

    Заявку прийнято. Адвокат напише вам протягом 30 хвилин у робочий час.

    Ви погоджуєтеся з умовами обробки персональних даних

    Telegram Whatsapp