Зразок для ознайомлення від АО «АЛТЕКСА». Поля з підкресленнями та в квадратних дужках заповніть під свою справу.
________________ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Адреса: ______________________
Телефон: ____________, e-mail: ____________
ПОЗИВАЧ:
______________________ [ПІБ]
РНОКПП: ____________
Адреса місця реєстрації: ______________________
Телефон: ____________
E-mail: ____________
Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА [за наявності]:
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «АЛТЕКСА»
код ЄДРПОУ: 40373242
в особі адвоката ______________________ [ПІБ]
Адреса: 03067, м. Київ, просп. Берестейський, 53
Телефон: +38 098 829 01 01
E-mail: office@altexa.com.ua
Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має
ВІДПОВІДАЧ:
______________________ [ПІБ]
РНОКПП: ____________
Адреса місця реєстрації: ______________________
Телефон: ____________
E-mail: ____________
Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС: має / не має
Ціна позову: ____________ грн [загальна вартість майна, що ділиться]
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (квартири та автомобіля)
Предметом позову є вимога немайнового характеру про розірвання шлюбу та вимога майнового характеру про поділ спільного майна подружжя при розірванні шлюбу між ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження (далі – Позивач), та ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження (далі – Відповідач).
До спільного майна подружжя, набутого ними під час шлюбу, входить:
- об’єкт нерухомого майна: квартира № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м;
- транспортний засіб: автомобіль марки ____________, модель ____________, ____________ року випуску, реєстраційний номер ____________.
1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
«___» ____________ 20___ року між Позивачем та Відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований ______________________ [найменування органу ДРАЦС], про що зроблено актовий запис № ______ та видано свідоцтво про шлюб серії ____ № ________.
Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають. [За наявності дітей – зазначити їх ПІБ, дати народження та з ким із батьків вони проживатимуть.]
Під час перебування у шлюбі подружжям було придбано у спільну сумісну власність таке майно:
1.1. Транспортний засіб – автомобіль.
__.__.20__ року на ім’я Відповідача було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу: автомобіля марки ____________, модель ____________, реєстраційний номер ____________, VIN-код ______________________ (копія договору купівлі-продажу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу додаються до позову). [Якщо автомобіль придбано за кордоном – додається також переклад договору українською мовою.]
Згідно з договором купівлі-продажу вартість автомобіля становить ____________ грн [або сума в іноземній валюті та її еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору].
Автомобіль перебуває у фактичному володінні та користуванні Позивача. Спору щодо порядку користування автомобілем між сторонами немає.
1.2. Об’єкт нерухомого майна – квартира.
__.__.20__ року на ім’я Відповідача було укладено договір купівлі-продажу квартири № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м.
Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом ______________________ [нотаріальний округ, ПІБ нотаріуса] та зареєстровано в реєстрі за № ______ (копія договору купівлі-продажу квартири від __.__.20__ року додається до позову).
Ринкова вартість квартири відповідно до звіту про оцінку, складеного ______________________ [суб’єкт оціночної діяльності], становить ____________ грн.
Виходячи з вартості майна, що підлягає поділу, ціна позову становить ____________ грн.
Позивач прийняв рішення розірвати шлюб з Відповідачем, у зв’язку з чим подається цей позов, однією з вимог якого є вимога про розірвання шлюбу.
Разом з тим, враховуючи, що Відповідач є титульним власником усього майна, набутого подружжям під час шлюбу, з метою уникнення між сторонами спорів у майбутньому та отримання кожним із подружжя можливості вільно розпоряджатися належним йому майном, Позивач вважає за доцільне заявити вимогу про поділ майна подружжя та визнати за кожним із подружжя право особистої приватної власності на окреме майно.
Шлюбний договір між подружжям не укладався, згоди щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між ними не досягнуто.
Враховуючи, що автомобіль перебуває у фактичному володінні Позивача, поділ майна доцільно здійснити таким чином:
- за Позивачем визнати право особистої приватної власності на автомобіль;
- за Відповідачем визнати право особистої приватної власності на квартиру.
[Якщо вартість майна, яке пропонується передати кожному з подружжя, суттєво відрізняється, необхідно обґрунтувати відступлення від засади рівності часток (ч. 2, 3 ст. 70 СК України) або заявити вимогу про стягнення грошової компенсації з попереднім внесенням відповідної суми на депозитний рахунок суду (ч. 4, 5 ст. 71 СК України).]
2. ЩОДО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ
Спільне подружнє життя у сторін не склалося через зовсім різні погляди на життя, на права та обов'язки подружжя, у зв'язку з чим в сім'ї часто виникали непорозуміння, що призвело до втрати почуття любові, поваги та довіри один до одного.
На теперішній час шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Шлюб, укладений між сторонами, має формальний характер і фактично припинив своє існування.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам Позивача, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, є всі підстави для розірвання шлюбу в судовому порядку.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі – СК України) кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно з положенням статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Діючим законодавством України передбачено право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач наголошує, що сімейне життя у подружжя не налагоджується вже тривалий час і за таких обставин збереження шлюбу та примирення сторін неможливе, у зв’язку з чим просить суд не вживати заходів щодо примирення та не надавати строк для примирення.
3. ЩОДО ПОДІЛУ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
У частині першій статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім’я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім’я якої зареєстроване.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналізуючи вказані норми матеріального права в сукупності, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частки чоловіка і дружини відповідно до ст. 70 СК України є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 77, 78 ЦПК України), і це є її процесуальним обов’язком (стаття 81 ЦПК України).
Ця презумпція може бути спростована, і один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18).
Як роз’яснено в пунктах 22–25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово- будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Головним критерієм поділу майна як об’єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками і припинення відносин спільної власності взагалі (ч. 3 ст. 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України та ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
4. ЩОДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ПІДСУДНОСТІ
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За змістом п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність розгляду справ узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зокрема виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов’язків, що пов’язані з нерухомим майном.
Квартира, щодо якої заявлено позовні вимоги, розташована у ____________ районі міста Києва, що відноситься до територіальної юрисдикції цього суду.
5. СУДОВИЙ ЗБІР ТА ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року подання позову.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу в сумі ____________ грн та за вимогу майнового характеру про поділ майна подружжя в сумі ____________ грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести у зв’язку з розглядом справи: судовий збір – ____________ грн; витрати на професійну правничу допомогу – орієнтовно ____________ грн.
6. ІНШІ ВІДОМОСТІ
На виконання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позивач підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Оригінали документів: свідоцтво про шлюб та договір купівлі-продажу квартири знаходяться у Відповідача; договір купівлі-продажу транспортного засобу знаходиться у Позивача.
[Справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження лише якщо ціна позову не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України). В іншому разі – за правилами загального позовного провадження, а пункт 3 прохальної частини слід вилучити.]
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 56, 60, 61, 68–71, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 30, 175, 176, 274 ЦПК України,
ПРОШУ СУД:
- Розірвати шлюб між ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, та ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, зареєстрований __.__.20__ року ______________________ [найменування органу ДРАЦС], актовий запис № ______.
- Поділити спільне майно подружжя та визнати за кожним із подружжя право особистої приватної власності на окреме майно в такому порядку:
— визнати за ______________________ [ПІБ Позивача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, право особистої приватної власності на транспортний засіб: автомобіль марки ____________, модель ____________, реєстраційний номер ____________, VIN-код ______________________, набутий у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу від __.__.20__ року;
— визнати за ______________________ [ПІБ Відповідача], ____________ року народження, РНОКПП ____________, право особистої приватної власності на квартиру № ____ у будинку № ____ по ______________________ у м. Києві, загальною площею ______ кв. м, житловою площею ______ кв. м. - Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін [за наявності підстав].
ДОДАТКИ:
- копія свідоцтва про шлюб;
- копія паспорта та РНОКПП Позивача (для суду);
- відомості про зареєстроване місце проживання Відповідача (для суду);
- копія договору купівлі-продажу квартири;
- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири;
- копія звіту про оцінку квартири;
- копія договору купівлі-продажу транспортного засобу [та його переклад українською мовою – у разі укладення за кордоном];
- копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
- ордер адвоката та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (у разі подання позову представником);
- докази надіслання копії позовної заяви з додатками Відповідачу;
- квитанції про сплату судового збору.
«___» ____________ 20___ року
Позивач (представник Позивача) ____________ / ______________________ [ПІБ]
Цей документ є зразком позовної заяви про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (квартири та автомобіля) і має виключно ознайомчий характер. Він не є юридичною консультацією. Обставини справи, ціна позову, спосіб поділу майна, склад доказів і правова позиція визначаються індивідуально після консультації з адвокатом. Консультація: АО «АЛТЕКСА», +38 098 829 01 01, office@altexa.com.ua, altexa.com.ua