Виконання рішення суду у цивільній справі - Altexa

15 грудня 2022, 19:00

Время для чтения

Содержание:

Виконання рішення суду у цивільній справі

У ряді випадків винесення судового рішення є відправною точкою досить складного шляху до досягнення мети, наприклад – зі стягнення боргу, отримання аліментів, компенсації збитків. Досвідчені юристи турбуються про перспективи максимально ефективного виконання рішення суду ще в процесі складання вимог позовної заяви. Якщо позивач надає суду достатні аргументи та докази своєї правоти, саме на базі позовних вимог виноситься відповідне рішення.

Процедура виконання судових рішень в Україні врегулюється комплексом нормативно-правових актів, зокрема – положень Цивільно-процесуального кодексу та закону «Про виконавче провадження». У червні 2016 року набули чинності істотні зміни до цього закону. Передусім – був збільшений строк виконання судового рішення (продовжений до трьох років період пред’явлення виконавчого документа до відповідної служби). Також в майнових спорах більше не передбачається термін на добровільне виконання.

З 2016 виконанням судових рішень крім представників Державної Виконавчої Служби (ДВС) займаються приватні виконавці. Подібну обставину зацікавленим особам теж слід враховувати.

Який порядок виконання рішення суду сьогодні застосовується?

Перший крок з боку стягувача для отримання боргу або досягнення іншої мети згідно з рішенням суду – це заява в виконавчу службу. До даного процесуального документа слід додати:

Оригінал виконавчого листа, який видається судовою інстанцією
Квитанцію про оплату авансового внеску (якщо вимоги стягувача не потрапляють до переліку винятків)

Заява подається в письмовій формі за місцем реєстрації/ роботи боржника або за місцезнаходженням майна. Допускається варіант подачі документів рекомендованим листом. Вимога про сплату обов’язкового авансового внеску обумовлюється необхідністю профінансувати витрати в процесі виконання судового рішення.

Розмір внеску при задоволенні майнових вимог становить 2% від суми, зазначеної у виконавчому листі. Однак дана сума не може перевищувати десяти мінімальних зарплат. Для немайнових вимог до фіз. особи авансовий платіж обмежується однією мінімальною зарплатою, до юр. особи – двома мінімальними зарплатами.

При погашенні боргу з боржника знімається виконавчий збір. У свою чергу, стягувачу повертається авансовий платіж. Однак коли результат зі стягнення боргу не досягнутий, авансовий внесок не повертається або повертається тільки частково (йдеться про невикористану частину). У виконавчу службу можна протягом трьох років звернутися повторно з тим же виконавчим листом. У подібному випадку авансовий внесок сплачується знову.

На підставі вищевказаних документів в триденний термін з дня отримання документів відкривається виконавче провадження. Боржнику надсилається відповідна постанова. З цього моменту починається примусове виконання рішення судової інстанції.

Якщо вимоги стосуються стягнення грошових коштів, юристи радять безпосередньо в заяві про відкриття виконавчого провадження сформулювати прохання про накладення арешту на банківські рахунки/ майно з метою забезпечення повернення боргу.

Якими засобами забезпечується виконання рішення суду?

Законодавством визначається толерантний механізм стягнення боргу. Зокрема – стягнення стосується житла боржника тільки в останню чергу. Передусім, розглядаються варіанти погашення боргу фінансовими коштами: готівкою, а також коштами на рахунках в банківських та інших фінансових установах. Далі процедура стягнення боргу стосується рухомого майна у власності: автотранспорту, меблів, побутової техніки та електроніки. Серед розглянутих варіантів також нежитлова нерухомість.

Однак якщо законні вимоги державного виконавця не задовольняються, законодавством передбачається відповідальність за невиконання рішення суду. Найчастіше йдеться про адміністративну відповідальність винних осіб. Поряд з цим, якщо громадянин перешкоджає діям держ. виконавця, в певних випадках його можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Серед ефективних інструментів, що дають змогу запобігти невиконанню судового рішення у цивільній справі, – Єдиний реєстр боржників. Йдеться про автоматизовану систему, куди вносяться відомості про всіх осіб, щодо яких відкривається виконавче провадження. Зараз в будь-який час можна отримати інформацію про невиконані майнові зобов’язання боржників. Подібним чином блокується будь-яка угода боржника щодо відчуження майна.

Нотаріуси та інші держ. реєстратори перед здійсненням операції з відчуження майна зобов’язані перевірити інформацію по реєстру. Навіть більше, на держ. реєстраторів покладається зобов’язання повідомити ДВС про звернення боржника щодо відчуження майна. Після цього виконавець накладає на майно арешт. У ряді випадків даними з реєстру боржників користуються митні служби в ході прийняття рішення про пропуск громадянина через кордон. Також ці відомості використовуються іноді для перевірки ділової репутації контрагента або потенційного співробітника.

Коли призначається відтермінування виконання рішення суду?

У цивільному судочинстві передбачається процедура відтермінування/ розтермінування/ зміни способу, порядку виконання судового рішення. Ініціаторами подібних процедур можуть бути особи, які мають стосунок до справи, а також держ. виконавець.

Згідно з положеннями ЦПК, тимчасове зупинення виконавчого провадження може застосовуватися за таких обставин:

Складне майнове становище боржника.
Тяжка хвороба боржника/ членів його сім’ї.
Стихійне лихо, інші форс-мажорні причини.
Відсутність майна, яке є предметом судового розгляду, в натурі.

Рішення про відтермінування/ розтермінування приймається судом, якій видав виконавчий лист. Строки розгляду даного питання становлять десять днів. При відтермінуванні встановлюється період часу, до певної дати або події, коли боржник звільнений від зобов’язання виконувати рішення суду. Розтермінування передбачає виконання вимог, що викладені у судовому рішенні, за графіком. Наприклад, розтермінування зручно використовувати для поступового погашення заборгованості.

Які обов’язки покладаються на державного виконавця?

З моменту відкриття виконавчого провадження (винесення відповідної постанови) протягом шести місяців для майнових спорів та двох місяців для справ немайнового характеру державний виконавець зобов’язаний вчинити певні дії. Терміни переносяться в тих випадках, коли виконавче провадження зупиняється або проводиться продаж арештованого майна боржника.

Виконання рішення суду у цивільній справі нерідко вимагає від виконавця перевірки майнового стану боржника, проведення опису та арешту майна, організації відповідального зберігання. Безпосередні дії виконавця:

Подача запитів до податкових органів, за місцем роботи боржника, в РАЦС, адресне бюро та інші служби
Надсилання в банківські/ інші фінансові установи постанов про арешт коштів на рахунках боржника
Виклик боржника до органу виконавчої служби для пояснень причин невиконання відповідних вимог
Призначення штрафу, винесення постанови про примусовий привід боржника представниками правоохоронних органів у разі ігнорування вимог виконавця
Фактична перевірка майнового стану боржника за місцем проживання/ реєстрації

Виконавчі дії повинні бути здійснені у визначені законом строки. наприклад:

Накладення арешту на майно – протягом 1 дня з моменту виявлення
Надсилання платіжних вимог про списання коштів з банківського рахунку – на наступний день після виявлення
Проведення опису майна – протягом 5 днів з моменту визначення наявності

Як оскаржити дії/ бездіяльність держ. виконавця?

Практика показує: виконання судових рішень у ряді випадків проходить неефективно у зв’язку з неналежним виконанням державними виконавцями своїх обов’язків. У Києві та інших містах країни реєструється досить велика кількість скарг, пов’язаних з діями/ бездіяльністю виконавців.

Законодавством передбачається процедура оскарження дій/ бездіяльності виконавців в адміністративному порядку (шляхом звернення до вищого за підпорядкуванням органу) або через суд. Зокрема, до суду можна звернутися протягом 10 днів з моменту, коли стали відомими факти порушення прав. Крім безпосереднього відновлення інтересів позивач має право вимагати відшкодування матеріальних збитків/ моральної шкоди.

Однак подібна процедура, як і інші етапи виконавчого провадження, взаємодії стягувача з держ. виконавцем, характеризується численними складнощами. Реалізувати на 100% всі шанси на досягнення мети при виконанні судового рішення можна тільки за підтримки досвідченого адвоката. Супровід юриста дає змогу уникнути зайвих втрат часу та грошей, а також вийти на конструктивний діалог з державними виконавцями.