Як зняти арешт із грошових коштів на "зарплатному" і "пенсійному" рахунку? - Altexa

15 грудня 2022, 22:02

Время для чтения

Содержание:

Як зняти арешт із грошових коштів на "зарплатному" і "пенсійному" рахунку?

Останнім часом дедалі більша кількість громадян цікавиться питанням про те, чи можуть виконавці заарештовувати зарплатні та пенсійні картки? З одного боку, такі виконавчі дії позбавляють боржника коштів для існування, з іншого – є єдиною можливістю для кредитора стягнути заборгованість.

Наскільки законні такі дії виконавця і як зняти арешт із зарплатної картки, розповімо в цій статті.

Які підстави для накладення арешту на банківську картку?

Основне завдання виконавця – своєчасно виконати вимоги виконавчого документа.

У процесі примусового стягнення заборгованості виконавець має право заарештовувати банківські рахунки боржника (ст.56 ЗУ “Про виконавче провадження”).

Виконавець має право обмежити фізособу у користуванні грошима, якщо є судове рішення або виконавчий напис нотаріуса щодо непогашеного кредитного боргу, неоплачені штрафи, заборгованість за аліментами.

Арешт рахунків може накладатися на підставі таких документів:

постанову виконавця про арешт коштів на банківських рахунках;
судове рішення щодо забезпечення позову;
постанову слідчого судді під час здійснення кримінального провадження.

Без вищезгаданих документів банк не має права блокувати рахунок.

Для отримання інформації про підстави накладення арешту на рахунок можна звернутися безпосередньо до банку. Банк може надати реквізити документа, який став підставою для накладення арешту. Інформацію можна отримати також за допомогою програми “Дія”.

Який правовий статус грошових коштів, отриманих як зарплата, пенсія, інша соцвиплата?

Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це кошти цільового призначення.

Заробітна плата у розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого стає Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Принципи, закріплені у статтях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження у положеннях статті 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України “Про працю”.

Статтею 52 ЗУ “Про виконавче провадження” встановлено заборону арешту коштів зі спеціальним режимом використання.

Зазначені норми разом свідчать, що держава гарантує і захищає законом право громадянина своєчасне отримання винагороди за працю.

А накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне отримання таких виплат, неминуче призводить до порушення конституційних прав громадян на оплату праці.

Однак незаконність арешту рахунку цільового призначення не означає, що заборгованість не може бути погашена шляхом стягнення коштів із заробітної плати або з пенсії.

Функція утримання з цільових виплат відповідно до ст. 69 ЗУ “Про виконавче провадження”, покладається на підприємства, установи, організації, які нараховують боржнику заробітну плату або пенсію.

Максимальний розмір утримань із заробітної плати або пенсії боржника до погашення у повному обсязі заборгованості не повинен перевищувати 20% від суми, що залишилася після утримання всіх податків та зборів (за аліментними зобов’язаннями цей розмір може сягати 50%).

Чи має право виконавець накладати арешт на картку для отримання зарплати та пенсії?

Про те, що виконавець має право провадити стягнення з коштів, у тому числі заробітної плати та пенсії – прямо зазначено у статті 48 Закону України “Про виконавче провадження”.

Причому, стягнення провадиться насамперед якраз на кошти, а далі вже на рухоме та нерухоме майно боржника.

Крім того, на виконавця законом покладається обов’язок вжити всіх необхідних дій, передбачених законом, для реального виконання виконавчого документа.

Рахунки, на які нараховується заробітна плата, законодавчо не визначені як рахунки зі спеціальним режимом використання, а є звичайними рахунками. Законодавство не містить визначення такого виду рахунку як «зарплатний».

Тому виконавець блокує рахунки боржника, можна сказати наосліп, не маючи інформації про цільове призначення такого банківського рахунку.

Для виконавця всі банківські рахунки боржника мають статус. – поточний банківський рахунок боржника, у якому розміщено його кошти.

Якщо у боржника відкритий рахунок виключно для цільових надходжень, то банк зобов’язаний повернути постанову про його арешт державного виконавця із зазначенням причин повернення.

Отримавши необхідні документи від боржника про цільове використання рахунку, виконавець зобов’язаний винести ухвалу про зняття арешту з конкретного банківського рахунку, як такого, що має спеціальний режим використання.

Таким чином, до моменту отримання документального підтвердження про зарахування зарплати та пенсії на конкретний рахунок боржника, дії виконавця, пов’язані з арештом рахунків, є законними.

Як без суду зняти арешт із коштів цільового призначення?

За загальними умовами обслуговування клієнтів, банківський рахунок, відкритий, у тому числі і для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії або соціальних виплат – є звичайним поточним рахунком.

Тому для розблокування “спецрахунку” у порядку п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцю необхідно надати документальне провадження; підтвердження про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання. Які потрібні документи для зняття арешту з рахунку зі спеціальним режимом використання?

Таким документом може бути:

довідка роботодавця про банківські реквізити, на які перераховується зарплата;
аналогічна довідка Пенсійного фонду про банківські реквізити, на які перераховується пенсія;
довідка банку про відкриття рахунку для виплат/пенсії, та його реквізити.

З огляду на те, що на такий рахунок можуть також зараховуватися будь-які кошти, а не лише кошти цільового призначення, виконавець може додатково вимагати від боржника надати:

витяг з рахунку за весь період дії картки (з моменту відкриття рахунку до дати звернення). Ця виписка потрібна для перевірки цільового призначення надходжень.

У тому випадку, якщо на карткову картку надходять кошти тільки від роботодавця, і немає надходжень від третіх осіб – тільки тоді виконавець виносить Постанову про зняття арешту з банківського рахунку, на який зараховується зарплата або пенсія та спрямовує його до банку.

/p>

Багато хто цікавиться питанням, через скільки днів знімається арешт з карти?

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” як тільки виконавець отримав документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (для зарахування заробітної плати, пенсії, допомоги), він зобов’язаний зняти арешт з коштів з цільового рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документів.

Скасування постанови про накладення арешту на спецрахунок: судова практика

Виконавець не завжди йде назустріч боржнику. Іноді відмова у знятті арешту може бути мотивована відсутністю доказу цільового використання банківського рахунку.

У цьому випадку боржник може захистити свої права виключно у судовому порядку.

Проте судова практика в цьому питанні є неоднозначною.

Позиції судів – не на користь боржника:

… Враховуючи розмір та час зарахування коштів на зазначений рахунок, на момент звернення стягнення зазначені кошти мали характер грошових накопичень, а тому втрачали статус цільового призначення. Постанова Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №756/1927/16-ц:https:// reyestr.court.gov.ua/Review/95344666

… Кошти після зарахування на рахунок одержувача є його власністю, втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набувають статусу вкладу. Арешт рахунку боржника не виключає отримання заробітної плати готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказану ним адресу, а тому накладення арешту на кошти боржника не порушує його право. Постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №756/1927/16-ц:https:// reyestr.court.gov.ua/Review/94737744

Позиція суду – на користь боржника:

… Суд дійшов висновку, що накладення арешту на кошти за межами розміру стягнення у 20% заробітної плати є протиправним. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2020 у справі №640/24691/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88428685

Аналогічні позиції визначені Верховним Судом у Постановах від 27.03.2018 (справа № 922/808/16), від 16.05.2018 (справа № 905/294/15), від 11.06.2018 (справа № 910/4153/13), від 09.13.2018 /958/16).

Висновки

Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавець може зняти арешт із цільового банківського рахунку лише за наявності документального підтвердження його цільового використання.

Для цих цілей боржнику доцільно:

не використовувати картку для зарахування коштів від третіх осіб;
не накопичувати кошти, щоб вони не мали накопичувального характеру;
при відкритті рахунку в банку вказувати у договорі спеціальний статус рахунку (для зарахування зарплати чи пенсії).

У багатьох випадках виконавець знімає арешт самостійно без суду.

Якщо виконавець відмовляється знімати арешт, боржник має право звернутися до суду за захистом особистих прав. Для того, щоб суд задовольнив вимоги заявника, до справи необхідно долучити документи. що підтверджують цільове використання рахунку.

Інакше є ризик отримання негативного рішення суду про оскарження арешту на користь боржника, навіть якщо арешт накладено на рахунок, призначений для виплати заробітної плати або інших соцвиплат.

Для захисту своїх прав звертайтесь за правовою допомогою до адвокатів Адвокатського об’єднання “Altexa”, які мають спеціалізацію у вирішенні таких питань.